„Mér nem mondod magyarul?” Diaszporizáció és nyelvi ideológiák

Abstract

A nyelvi ideológiák kutatási területe már több, mint négy évtizedes múltra tekint vissza. A társas létformák és a beszélés formái közötti közvetítő kapocsra rámutató nyelvideológia-kutatások mégis csak újabban kezdtek a diaszporizáció kérdésére is figyelmet fordítani. Az általam végzett etnográfiailag megalapozott kritikai szociolingvisztikai kutatás e két kutatási témát ötvözi. Ebben a tanulmányban tehát azt vizsgálom, hogy milyen nyelvi ideológiák hatják át a diaszporizáció folyamatát és gyakorlatait. Ehhez a Katalóniában élő magyarok körében végzett doktori kutatásomra és annak terepmunka-tapasztalataira támaszkodom. A migráció és a diaszpórizáció szociolingvisztikai kutatása azokat a dinamikus és lokális folyamatokat követi nyomon, amelyeken keresztül a diaszpórikus identitások fölépülnek, érvényre jutnak, és akár még át is alakulhatnak az adott interakciókban. Tehát az ideológiákra és az identitásokra (így a diaszpórikus identitásokra is) társas konstruktivista kiindulópontból tekintek, vagyis azok eleve adott jellemzői helyett arra irányítom a figyelmet, hogy ezek miképpen válnak relevánssá és szembetűnővé egy adott interakció során, és ezek a beszélők perspektíváiban milyen többletjelentésekkel ruházódnak föl. A tanulmányban egy társalgás részletet elemzek, amelyben a résztvevők különböző ideológiai pozíciókat és identitásokat konstruálnak a nemzeti hovatartozás, a regionalitás, a nyelvek, valamint az életkori és nemi határok mentén. Ebben a társalgásban a két kutatási résztvevő először találkoztak egymással, az ilyen interakciók pedig azt segítik, hogy a kutató el tudjon igazodni abban, hogy mik azok a nyelvi problémák, amelyek valóban számítanak a beszélők számára, hiszen itt a résztvevők különböző egyeztetéseket folytatnak a beszélői szerepek kialakítása és fenntartása végett. Az elemzés alapján azt állítom, hogy a beszélőket egyszerre többféle nyelvi ideológia veszi körül, amelyek különböző mértékben válnak reflektálttá, a társadalmi működésekre is érzékeny nyelvi elemzés azonban nem hagyhatja ezeket figyelmen kívül. Ehhez pedig az is szükséges, hogy a kutató-terepmunkás számot vessen a saját szerepével az adatok létrehozásában.

Резюме. Дослідження мовних ідеологій налічує вже чотири десятиліття. Проте такі дослідження, які розкривають зв'язок між формами суспільного існування та формами мовлення, тільки нещодавно почали звертати увагу на питання діаспоризації. Здійснене нами соціолінгвістичне дослідження на етнографічному ґрунті об’єднує ці дві дослідницькі теми. Таким чином, у публікації зроблено спробу аналізу того, які мовні ідеології впливають на процеси і практику діаспоризації. Для цього використано результати та досвід нашого докторського дослідження, проведеного в середовищі угорців Каталонії. Соціолінгвістичне вивчення явищ міграції та діаспоризації відстежує динамічні та локальні процеси, через які формується діаспорна ідентичність, яка згодом утверджується і навіть може змінитися в конкретній інтеракції. Тобто ідеології та ідентичності (в тому числі й діаспорну ідентичність) ми розглядаємо з точки зору соціального конструктивізму, тобто замість опису їх характеристик ми звертаємо увагу на те, яким чином вони стають релевантними і помітними в ході певної інтеракції, і яких значень вони набувають у перспективі мовців. У публікації проаналізовано частину спілкування, в якому учасники конструюють різні ідеологічні позиції та ідентичності у питаннях національної приналежності, регіональної приналежності, мов, віку та статі. У цьому спілкуванні два учасники дослідження зустрілися вперше. Такі інтеракції сприяють тому, щоби дослідник міг зорієнтуватися в тому, якими є ті мовні проблеми, що дійсно важливі для мовців, оскільки тут учасники здійснюють різні узгодження для формування й підтримування розмовних ролей. Висновано, що мовців одночасно оточують різні мовні ідеології, які рефлектуються різною мірою, проте лінгвістичний аналіз, чутливий до діяльності суспільства, не може залишити їх поза увагою. А для цього необхідним є створення відповідних баз шляхом польових досліджень.

Abstract. The field of research on linguistic ideologies goes back more than four decades. However, research on language ideologies, which has pointed to the mediating link between forms of social existence and forms of speech, has only recently begun to address the issue of diasporization. My ethnographically informed critical sociolinguistic research combines these two research themes. In this paper, therefore, I explore the linguistic ideologies that permeate the processes and practices of diasporization. To do so, I draw on my doctoral research among Hungarians in Catalonia and its fieldwork experiences. Sociolinguistic research on migration and diasporization traces the dynamic and local processes through which diasporic identities are constructed, asserted and even transformed in particular interactions. Thus, I look at ideologies and identities (including diasporic identities) from a social constructivist perspective, i. e. I focus on how they become relevant and salient in a given interaction, and how they are endowed with additional meanings in the perspectives of speakers, rather than on their given characteristics. In this paper, I analyze an excerpt from a conversation in which participants construct different ideological positions and identities along the lines of nationality, regionality, language, age and gender. In this conversation, the two research participants met each other for the first time, and such interactions help the researcher to adjust to what are the language issues that really matter to the speakers, as here the participants engage in different negotiations to construct and maintain their speaker roles. On the basis of this analysis, I argue that speakers are simultaneously surrounded by multiple linguistic ideologies that become reflected to different degrees, but a linguistic analysis that is sensitive to social functions cannot ignore these. This also requires the researchers-fieldworkers to take account of their own role in the data generation processes.