Aktuális kérdések a magyar mint idegen nyelv tanítása köréből

Abstract

A magyar nyelv a magyar nyelvű szakmai körökben is elsősorban: anyanyelv. Ennek a helyesírás-tanítási pedagógiája tudományosan megalapozott és a gyakorlata is rendszerszemléletű. Ugyanakkor szükség van a gyorsan változó világunkban a magyar nyelvről úgy is gondolkodnunk, hogy idegen nyelv az idegen ajkú, de magyarul tanulók számára. Egyre gazdagabb a magyar mint idegen nyelv problémájának az elméleti szakirodalma és a tanítási tapasztalata is. Ebben a változó világban a grammatikai tudás elsősorban háttértudás lehet, ezért új nyelvtanítási stratégia kialakítására van szükség. Ennek az útja a gyakorlati szempont előtérbe állítása. A kézenfekvő modell a kommunikatív kompetenciaformálást segíti. Ez a nyelvhasználat alapozását és fejlesztését jelenti. Ha a magyar nyelvet közvetítő nyelv nélkül tanítjuk, akkor előbb nyílik lehetőség a nyelvi kompetencia kiterjesztésére a köznapi nyelvhasználattól a sajtó, a szépirodalom, a tudományos nyelvhasználat sikere érdekében. Mindig tisztáznunk kell: milyen nemzetiségűeket, melyik korosztályt, milyen tudásszinteket és nyelvhasználati kompetenciákat felmutató-alkalmazó szemé-lyeknek tanítjuk a magyar nyelvet idegen nyelvként, vagyis célnyelvként. Jelentősen befolyásolhatja nyelvtanításunk eredményességét az, hogy célnyelvi környezetben tanulják-e diákjaink a magyar nyelvet. A kommunikatív nyelvhasználatot megalapozó nyelvtanítási stratégiánk keretét az ECL vizsgarendszer (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages) adja. Az A1 és A2 nyelvi szintek olyan grammatikai, lexikai, morfológiai, szintaktikai és pragmatikai tudást tanítanak, amely tudás birtokában lehetőséget teremtünk a tartalmas közlő, tájékoztató és befolyásoló kapcsolatteremtésre egyszerű és közvetlen információcserét igénylő beszédhelyzetekben.

Abstract. In Hungarian-speaking professional circles, the Hungarian language is still, first and foremost a native language. The pedagogy of teaching its orthography is scientifically grounded, and its practice is systematized as well. At the same time, in our rapidly changing world, it is necessary to think of Hungarian as a foreign language for nonnative learners of Hungarian. There is a growing body of theoretical literature and teaching experience concerning the challenges of Hungarian as a foreign language. In this evolving world, grammatical knowledge may primarily serve as background knowledge, which is why a new language teaching strategy is needed. The way forward is to prioritize practical aspects. A natural model for this is one that facilitates the development of communicative competence – that is, the foundation and development of language use. If we teach Hungarian without the mediation of another language, students will have the opportunity to broaden their linguistic competence earlier, progressing from everyday language use to mastering the language skills necessary for news, literature, and scientific discourse. It is always essential to clarify whom we are teaching Hungarian as a foreign language – that is, as a target language – considering their nationality, age group, proficiency level, and their ability to demonstrate and apply language skills. The effectiveness of our language teaching can be significantly influenced by whether our students learn Hungarian in a target-language environment. Our strategy for language instruction, based on communicative language use, is structured around the ECL examination system (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages). The A1 and A2 language levels impart grammatical, lexical, morphological, syntactic, and pragmatic knowledge, which enables learners to engage in meaningful, informative, and persuasive communication in situations that require simple and direct exchanges of information.

Резюме. Угорська мова в угорськомовних професійних колах перш за все є рідною мовою. Її правописна педагогіка науково обґрунтована і її практика також має системний підхід. Однак у нашому швидко мінливому світі необхідно мислити про угорську мову також і як іноземну для тих, хто не є носієм мови, але вивчає її. Як теоретична література, так і досвід викладання угорської мови як іноземної стають дедалі багатшими. У цьому змінному світі граматичні знання здебільшого можуть бути лише фоновими знаннями, тому виникає необхідність розробки нової стратегії навчання мови. Шлях до цього полягає у підкресленні практичного аспекту. Очевидною моделлю є допомога у розвитку комунікативної компетенції. Це передбачає закладення основи і розвиток мовного використання. Якщо угорську мову викладають без використання мови посередника, то це у першу чергу дає можливість розширити мовну компетенцію від повсякденного мовного використання до успіху в ЗМІ, художній літературі та навіть у науковому мовленні. Завжди потрібно брати до уваги та з’ясовувати те, якої національності учні, який у них вік, на якому рівні знань вони знаходяться та яку мовну компетенцію ми викладаємо цим особам як угорську мову як іноземну, тобто як цільову мову. Значно може вплинути на ефективність викладання угорської мови як іноземної те, якщо студенти вивчають її в цільовому мовному середовищі. Стратегію викладання мови, яка закладає основу для комунікативного використання мови, задає система іспитів ECL (European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages). Рівні A1 та A2 включають таке граматичне, лексичне, морфологічне, синтаксичне і прагматичне знання, яке дозволяє створити можливості для змістовного спілкування, передачі інформації та впливу в ситуаціях, що вимагають простого та прямого обміну інформацією.