«Що я візьму з собою, коли піду Дорогою Краси».Жіночі образи в романі МартиХолл Келлі «Бузкові дівчата»

Abstract

Резюме. У пропонованій статті на прикладі дебютного роману «Бузкові дівчата» сучасної американської письменниці Марти Холл Келлі досліджено жіночі образи, які створили поліфонічність звучання тексту, адже дозволили продемонструвати історичну ситуацію, охопленої війною Європи з різних перспектив: з позиції жертви нацизму –Касі Кужмерик, військової злочинниці –Герти Оберхойзер й американської філантропки –Кароліни Феррідей. У пропонованій праці закцентовано увагу на багатовимірності конструювання жіночих образів як синтезу історично достовірних фактів, що лягли в основу їхнього створення, та авторської уяви, а також розглянуто специфіку суто жіночого досвіду екзистенції в межових ситуаціях (досвід війни, окупації, перебування в концентраційному таборі, тортури та медичні досліди).Образ Касі –один з найскладніших у романі, адже є поєднанням збірних рис реальних жінок, які вижили після експериментів у Равенсбрюці, та авторського бачення теми дорослішання молодої людини, пізнання себе і світу, потреби зберегти власну індивідуальність та позбутися почуття провини, яке не дозволяє вибудувати стосунки з найближчими людьми. На прикладі Герти письменниця досліджує механізми (пропаганда, загострення соціальної фрустрації, посилення патріархальності німецького суспільства після приходу нацистів до влади), які призводять до втрати будь-яких етичних орієнтирів і цілковитого морального занепаду особистості. Образ Кароліни виконує ряд важливих функцій: об’єднує сюжетні лінії Касі й Герти, що сприяє створенню єдиного романного полотна, допомагає увиразнити контраст поміж зображеннямЄвропи, охопленої війною, та Америки, громадяни якої не зазнали відчутних змін після початку війни, дозволяє яскравіше змалювати історичний контекст, акцентуючи увагу на політичній проблематиці, а також є втіленням ідеї М.Холл Келлі про силу людської спільноти, яка, об’єднавшись, здатна протистояти злу.

Abstract. The article explores the female characters in the debut novel Lilac Girlsby contemporary American writer Martha Hall Kelly. These characters create a polyphonic narrative voice, allowing the novel to depict the historical situation of war-torn Europe from different perspectives: from the viewpoint of a Nazi victim(Kasia Kuzmerick), a war criminal (Herta Oberheuser), and an American philanthropist (Caroline Ferriday).The article highlights the multidimensional nature of the female characters, constructed as a synthesis of historically accurate facts and the author’s imagination. It also examines the specificity of uniquely female experiences of existence in extreme situations (war, occupation, life in a concentration camps, torture, and medical experiments).Kasia’s character is one of the most complexonein the novel, as she combines traits of real women who survived experiments at Ravensbrück with the author’s interpretation of a young woman’s coming of age, her search for identity, and her struggle to preserve her individuality and overcome the guilt that hinders her ability to build relationships with loved ones. Through the character of Herta, the author investigates the mechanisms (propaganda, intensified social frustration, the reinforcement of patriarchy in German society following the riseof the Nazisto power) that lead to the loss of ethical bearings and the complete moral degradation of an individual.The character of Caroline serves several important functions: she connects the plotlines of Kasia and Herta, helping to create a cohesive narrative; she accentuates the contrast between war-torn Europe and the United States, where citizens did not experience drastic changes following the outbreak of war; she vividly portrays the historical context by emphasizing political issues, and she embodies M.Hall Kelly’s idea of the power of human solidarity –the ability of a united community to stand up against evil.

A tanulmány Martha Hall Kelly kortárs amerikai írónő Orgonalányokcímű debütáló regénye alapján vizsgálja azokat a női alakokat, amelyek polifonikus hangzást kölcsönöznek a szövegnek. Ez a sokszólamúság lehetővé teszi, hogy a háború sújtotta Európa történelmi helyzete különböző nézőpontokból táruljon fel: a nácizmus egyik áldozatának (Kasia Kuzmerick), egy háborús bűnösnek (Herta Oberheuser), valamint egy amerikai filantrópnak (Caroline Ferriday) szemszögéből. A tanulmány kiemeli a női karakterek sokdimenziós megformálását, amely a történelmileg hiteles tények és az íróifantázia szintéziséből született meg. Ezenkívül elemzi a kifejezetten női tapasztalatok sajátosságait extrém helyezetekben (háború, megszállás, koncentrációs táborok, kínzás és orvosi kísérletek).Kasia alakja a regény egyik legösszetettebb figurája: olyan valós női túlélők vonásait ötvözi, akik átestek a ravensbrücki kísérleteken, miközben megjelenik benne a fiatal felnőtté válás folyamata, az önismeret keresése, az egyéni identitás megőrzésének vágya, valamint a bűntudat feldolgozásának nehézsége, amely megakadályozza a közeli kapcsolatok kialakítását. Herta karakterén keresztül az írónő azt vizsgálja, milyen mechanizmusok (propaganda, társadalmi frusztráció erősödése, a náci hatalomátvétel után megnövekedett patriarchalitás a német társadalomban) vezetnek az etikai iránytű teljes elvesztéséhez és az egyén morális összeomlásához. Caroline alakja több fontos szerepet tölt be: összekapcsolja Kasia és Herta történetszálait, ezzel elősegíti a regény egységes szerkezetének kialakítását; kiemeli a háború sújtotta Európa és a viszonylag érintetlen Amerika közötti kontrasztot; színesebben jeleníti meg a történelmi kontextust, ráirányítva a figyelmet a politikai kérdésekre; továbbá megtestesíti Martha Hall Kelly azon gondolatát, hogy az emberek közössége, ha összefog, képes szembeszállni a gonosszal.