Алгоритм прийняття рішень у гібридній холакратичній системі з віртуальними ролями

Abstract

Резюме. Предметом дослідження цієї роботи є процеси прийняття рішень у сучасних гібридних управлінських системах, що базуються на холакратії та включають віртуальні ролі, реалізовані засобами штучного інтелекту (ШІ). Мета роботи полягає в розробці алгоритму прийняття управлінських рішень у гібридній холакратичній структурі, яка об’єднує людські та віртуальні ролі, з урахуванням принципів автономії, прозорості та еволюційного управління. Методологічною основою дослідження є поєднання системного, структурнофункціонального та порівняльного підходів, що дозволило комплексно розглянути процеси прийняття рішень у гібридних управлінських системах, побудованих на принципах холакратії та інтегрованих із віртуальними ролями, реалізованими за допомогою штучного інтелекту. У результаті дослідження сформовано алгоритм ухвалення рішень у холакратичній структурі, який враховує гібридний склад учасників і забезпечує узгоджену взаємодію людських та віртуальних ролей. Запропонований алгоритм базується на модульній моделі участі ШІ в управлінському циклі, що передбачає чіткий розподіл відповідальності, логіку делегування, циклічність оновлення рішень та механізми верифікації ефективності взаємодії. Для інтеграції віртуальних ролей розроблено модель, яка складається з аналітичного, фасилітаційного, контрольно-наглядового, документаційного та еволюційного модулів. Кожному етапу алгоритму відповідає конкретний модуль із визначеними типами віртуальних агентів, що забезпечує не лише функціональний розподіл завдань, а й відповідність принципам автономії, прозорості та еволюційності. Формалізація функцій віртуальних ролей створює основу для подальшої автоматизації управлінських процесів і розроблення відповідних цифрових інструментів. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання цифровими організаціями, стартапами та ІТ-компаніями, які впроваджують децентралізовані або самокеровані моделі управління. Висновки дослідження підтверджують доцільність інтеграції віртуальних агентів у структури холакратії за умов наявності чіткої моделі ролей, прозорих алгоритмів взаємодії та етичних обмежень автономного ШІ. Отримані результати становлять основу для створення інструментів автоматизації управлінських процесів нового покоління.

A kutatás témája a döntéshozatali folyamatok vizsgálata a modern hibrid menedzsment rendszerekben, amelyek a holakrácián alapulnak, virtuális szerepeket tartalmaznak, és mesterséges intelligencia (MI) segítségével valósítják meg. A tanulmány célja egy döntéshozatali algoritmus kidolgozása egy hibrid holakrácián alapuló struktúrában, amely ötvözi az emberi és virtuális szerepeket, figyelembe véve az autonómia, az átláthatóság és az evolúciós menedzsment elveit. A kutatás módszertani alapját a rendszerszintű, struktúra-funkcionális és összehasonlító megközelítések kombinációja adja, amely lehetővé tette a döntéshozatali folyamatok komplex vizsgálatát a holakrácián alapuló hibrid menedzsment rendszerekben, amelyek virtuális szerepekkel vannak integrálva, és mesterséges intelligencia segítségével valósítják meg. A kutatás eredményeként egy holakrátikus struktúrájú döntéshozatali algoritmus jött létre, amely figyelembe veszi a résztvevők hibrid összetételét, és biztosítja az emberi és virtuális szerepkörök összehangolt interakcióját. A javasolt algoritmus a mesterséges intelligencia irányítási ciklusban való részvételének moduláris modelljén alapul, amely egyértelmű felelősségmegosztást, delegálási logikát, ciklikus döntésfrissítést és az interakció hatékonyságának ellenőrzésére szolgáló mechanizmusokat biztosít. A virtuális szerepek integrálására egy modellt dolgoztak ki, amely analitikai, facilitációs, ellenőrzési, dokumentációs és evolúciós modulokból áll. Minden algoritmus lépéshez konkrét modul tartozik, meghatározott típusú virtuális ügynökökkel, amelyek nemcsak a feladatok funkcionális elosztását biztosítják, hanem összhangban állnak az autonómia, átláthatóság és evolúciós elvek követelményeivel is. A virtuális szerepek funkcióinak formalizálása alapot teremt a menedzsment folyamatok további automatizálásához és a megfelelő digitális eszközök kifejlesztéséhez. Az eredmények gyakorlati jelentősége abban rejlik, hogy lehetőséget biztosítanak digitális szervezetek, startupok és IT-vállalatok számára, amelyek decentralizált vagy önállóan irányított menedzsment modelleket alkalmaznak. A kutatás eredményei megerősítik a virtuális ügynökök holakráciás struktúrákba történő integrálásának célszerűségét, amennyiben rendelkezésre áll egy világos szerepmintázat, átlátható interakciós algoritmusok és az autonóm MI etikai korlátai. Az elért eredmények képezik az alapját új generációs menedzsmentfolyamat-automatizálási eszközök létrehozásának.

Abstract. The subject of this study is the decision-making processes in modern hybrid management systems based on holacracy and incorporating virtual roles implemented through artificial intelligence (AI). The aim of the research is to develop a decision-making algorithm for a hybrid holacratic structure that integrates human and virtual roles, taking into account the principles of autonomy, transparency, and evolutionary governance. The methodological foundation combines systemic, structural-functional, and comparative approaches, which made it possible to comprehensively analyze decision-making processes in hybrid management systems built on holacratic principles and integrated with AI-driven virtual roles. As a result of the study, a decision-making algorithm was developed for a holacratic structure that considers the hybrid composition of participants and ensures coordinated interaction between human and virtual roles. The proposed algorithm is based on a modular model of AI participation in the management cycle, which provides for a clear distribution of responsibilities, defined delegation logic, cyclical updating of decisions, and mechanisms for verifying the effectiveness of interaction. To integrate virtual roles, a model was designed comprising analytical, facilitation, monitoring and oversight, documentation, and evolutionary modules. Each stage of the decision-making algorithm corresponds to a specific module with designated types of virtual agents, ensuring not only functional task distribution but also compliance with the principles of autonomy, transparency, and adaptability. The formalization of virtual role functions establishes a foundation for further automation of management processes and the development of relevant digital tools. The practical significance of the results lies in their potential application by digital organizations, startups, and IT companies that implement decentralized or self-managed management models. The conclusions of the study confirm the feasibility of integrating virtual agents into holacratic structures, provided that there is a clear role model, transparent interaction algorithms, and ethical constraints on autonomous AI. The results obtained constitute a basis for the creation of nextgeneration tools for the automation of management processes.