Фінансова підтримка зайнятості у сільському господарстві Європейського Союзу

Abstract

Резюме. У статті викладено теперішні підходи центральних та національних органів державної Європейського Союзу щодо фінансової підтримки зайнятості у сільському господарстві як вагомому секторі забезпечення регіонального розвитку, продовольчої безпеки та соціальної згуртованості. Метою дослідження є аналіз та оцінка ефективності інструментів Спільної аграрної політики, Політики згуртованості на 2021-2027 роки, зокрема Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду+, Фонду справедливого переходу. Методологія базувалась на врахуванні основних нормативно-правових актів, поглядах європейських і українських учених та прагматиці формування зайнятості, логічному та системному методах із табличним і схематичним поданням матеріалу. У процесі дослідження проаналізовано основну нормативно-правову базу ЄС, зокрема Спільні положення щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду, Фонду розвитку сільських територій. Також визначено основні бюджетні інструменти та результати реалізації фінансових програм у контексті забезпечення зайнятості у вразливих сільських регіонах. Особливу увагу приділено фінансуванню зайнятості із різних фондів ЄС. Виявлено основні виклики, серед яких: складність доступу до фінансування, недостатній рівень участі місцевих органів влади у формуванні програм, адміністративні бар’єри, демографічні ризики та структурні деформації ринку праці. Результатом роботи є: запропоновані напрями удосконалення бюджетної політики підтримки зайнятості: механізми посилення ролі органів місцевого самоврядування; спрощення процедур доступу до фінансових ресурсів, запровадження оцінок результативності. Розроблені рекомендації сформовано із належним обгрунтуванням і у відповідній адаптації можуть бути використані центральними, національними та місцевими органами влади у процесі формування механізмів зайнятості у сільському господарстві. Окреслено перспективи подальших досліджень щодо впливу політики згуртованості на зайнятість у контексті зеленої трансформації, цифровізації та збереження трудового потенціалу сільських територій ЄС.

A cikk ismerteti az Európai Unió központi és nemzeti szerveinek jelenlegi megközelítéseit a mezőgazdasági foglalkoztatás pénzügyi támogatását illetően, amely a regionális fejlesztés, az élelmezésbiztonság és a társadalmi kohézió biztosításának jelentős szektora. A kutatás célja a Közös Agrárpolitika és a 2021–2027-es időszakra vonatkozó Kohéziós Politika eszközei hatékonyságának elemzése és értékelése, különös tekintettel az Európai Regionális Fejlesztési Alapra, az Európai Szociális Alap Pluszra (ESZA+) és az Igazságos Átmenet Alapra. A módszertan alapját a főbb jogszabályok figyelembevétele, az európai és ukrán tudósok nézetei, a foglalkoztatás alakításának gyakorlata, valamint a logikai és rendszerszemléletű módszerek képezték, az anyag táblázatos és sematikus ábrázolásával kiegészítve. A kutatás során elemzésre került az EU alapvető jogszabályi háttere, különösen az Európai Regionális Fejlesztési Alapra, az Európai Szociális Alapra, a Kohéziós Alapra, az Európai Mezőgazdasági Alapra és a Vidékfejlesztési Alapra vonatkozó közös rendelkezések. Meghatározásra kerültek továbbá a főbb költségvetési eszközök és a pénzügyi programok megvalósításának eredményei a sérülékeny vidéki régiók foglalkoztatásának biztosítása kontextusában. Különös figyelmet kapott a foglalkoztatás finanszírozása a különböző uniós alapokból. Feltárásra kerültek a főbb kihívások, többek között: a finanszírozáshoz való hozzáférés nehézségei, a helyi hatóságok nem megfelelő szintű részvétele a programok kialakításában, adminisztratív akadályok,demográfiai kockázatok és a munkaerőpiac strukturális deformációi. A munka eredményeként javaslatok fogalmazódtak meg a foglalkoztatást támogató költségvetési politika tökéletesítésére: a helyi önkormányzatok szerepének megerősítését célzó mechanizmusok, a pénzügyi forrásokhoz való hozzáférés eljárásainak egyszerűsítése, valamint teljesítményértékelések bevezetése. A kidolgozott ajánlások kellő indoklással kerültek megfogalmazásra, és megfelelő adaptációval felhasználhatók a központi, nemzeti és helyi hatóságok által a mezőgazdasági foglalkoztatási mechanizmusok kialakítása során. A további kutatások kilátásai a kohéziós politika foglalkoztatásra gyakorolt hatásaival kapcsolatban megfogalmazásra kerültek, különös tekintettel a zöld átalakulásra, digitalizációra és a vidéki területek munkaerő-potienciáljának megőrzésére az EU-ban

Abstract. The article outlines the current approaches of the central and national state bodies of the European Union to financial support for employment in agriculture as a key sector for ensuring regional development, food security and social cohesion. The purpose of the study is to analyze and assess the effectiveness of the instruments of the Common Agricultural Policy and Cohesion Policy for 2021-2027, in particular the European Regional Development Fund, the European Social Fund+, the Just Transition Fund. The methodology is based on an examination of core regulatory legal acts, the views of European and Ukrainian scientists, and the practical aspects of employment formation. Logical and systematic methods are applied, supported by tabular and schematic presentation of the material.The study analyzed the main regulatory framework of the EU, in particular the Common Provisions on the European Regional Development Fund, the European Social Fund, the Cohesion Fund, the European Agricultural Fund, and the Rural Development Fund. It also identified the principal budgetary instruments and the results of financial programs implementation in the context of supporting employment in vulnerable rural regions. Particular attention was paid to employment financing through various EU funds. The study identifies the main challenges, including difficulties in accessing funding, insufficient involvement of local authorities in programme development administrative barriers, demographic risks, and structural distortions of the labor market. The results include proposed directions for improving budgetary policy for employment support: strengthening the role of local governments, simplifying procedures for accessing financial resources, and introducing performance assessments. The recommendations are well-justified and, with appropriate adaptation, can be used by central, national and local authorities in developing employment-support mechanisms in agriculture. The article also outlines prospects for further research on the impact of cohesion policy on employment in the context of the green transformation, digitalization, and the preservation of the labor potential in rural areas of the EU.