Фінансовий моніторинг в Україні: організаційно-правові засади та завдання в контексті сучасних викликів

Abstract

Резюме. У статті досліджено організаційно-правові засади формування та функціонування системи фінансового моніторингу в Україні як одного з найбільш важливих елементів економічної безпеки держави. Предметом дослідження є аналіз чинних механізмів державного та первинного фінансового моніторингу та їх адаптації до сучасних викликів, пов’язаних з воєнним станом, динамічною цифровізацією економічних, управлінських та фінансових процесів, розвитком нових форм активів (віртуальні). Мета статті полягає в узагальненні організаційно-правових засад фінансового моніторингу, оцінюванні його ефективності та ідентифікації напрямів удосконалення державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму. Методологічну основу склали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, аналіз, синтез, порівняння, статистичний та графічний методи, узагальнення. Результати дослідження засвідчили, що за період аналізу 2021-2024 років загальна кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу скоротилася на 24% в результаті посилення регуляторних вимог, очищення та консолідації окремих сегментів ринку первинного фінансового моніторингу (страховики, страхові брокери, ломбарди, кредитні спілки, заклади грального бізнесу). Одночасно спостерігається зростання кількості професійних учасників фінансового моніторингу (бухгалтери, аудитори та аудиторські фірми, адвокати, адвокатські об’єднання та бюро), що підтверджує розширення функціональної бази фінансового моніторингу. За період аналізу обсяги фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, збільшилися на 24%, а кількість інформаційних повідомлень –на 5,5% (або на 48% у період 2022-2024 р.р.), що свідчить про подальшу автоматизацію процесів фінансового моніторингу, активне впровадження ризик-орієнтованого підходу та ширше охоплення операцій фінансового ринку. У структурі операцій, що підлягають фінансовому моніторингу з боку Державної служби фінансового моніторингу зафіксовано поступове скорочення частки порогових операцій (від 95,3% до 82,3%) з одночасним зростанням частки підозрілих (від 4,4% до 17,6%) операцій, що підтверджуєпосилення ризик-орієнтованого підходу до виявлення підозрілих транзакцій та удосконалення аналітичних аспектів фінансового моніторингу. Банківські установи посідають домінуючу роль у системі фінансового моніторингу і забезпечують близько 99% усіх повідомлень про операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Поглиблення ризик-орієнтованого підходу, цифровізація збору та обробки фінансової інформації, гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними підходами, підвищення професійної кваліфікації суб’єктів фінансового моніторингу сформують передумови для подальшого посилення ефективності фінансового моніторингу.

A cikkben a pénzügyi monitoring rendszerének kialakításának, valamint működésének szervezeti és jogi alapjait vizsgálják Ukrajnában, mint az állam gazdasági biztonságának egyik legfontosabb elemét. A kutatás tárgya a jelenlegi állami és elsődleges pénzügyi monitoring mechanizmusok elemzése, valamint azok alkalmazkodása a korszerű kihívásokhoz, amelyek a hadiállapottal, továbbá a gazdasági, vezetési és pénzügyi folyamatok dinamikus digitalizációjával, és az új típusú eszközök (virtuális) fejlődésével kapcsolatosak. A tanulmány célja a pénzügyi monitoring szervezeti és jogi alapjainak összefoglalása, hatékonyságának értékelése és az államipolitika fejlesztési irányainak azonosítása a bűncselekményből származó jövedelmek legalizálása (pénzmosás) és a terrorizmus finanszírozása elleni küzdelem területén. A tanulmány módszertani alapját általános tudományos és speciális kutatási módszerek, különösen az elemzés, a szintézis, az összehasonlítás, a statisztikai és grafikus módszerek, valamint az általánosítás képezték. A kutatás eredményei azt mutatták, hogy a 2021-2024 közötti időszakban az elsődleges pénzügyi monitoring alanyainak száma 24%-kal csökkent a szabályozási követelmények szigorítása, valamint az elsődleges pénzügyi monitoring piac egyes szegmenseinek (biztosítók, biztosítási brókerek, zálogházak, hitelszövetkezetek, szerencsejáték intézmények) tisztulása és konszolidációja következtében. Ugyanakkor megfigyelhető a pénzügyi monitoring szakmai résztvevőinek számának növekedése (könyvelők, könyvvizsgálók és könyvvizsgáló cégek, ügyvédek, ügyvédszövetségek és ügyvédi irodák), ami megerősíti a pénzügyi monitoring funkcionális bázisának bővülését. Az elemzett időszakban a pénzügyi monitoring alá tartozó pénzügyi tranzakciók volumene 24%-kal, míg az információs értesítések száma 5,5%-kal (vagyis 2022-2024 között 48%-kal) nőtt, ami a pénzügyi monitoring folyamatainak további automatizálódását,a kockázatorientált megközelítés aktív alkalmazását és a pénzügyi piac tranzakcióinak szélesebb körű lefedettségét jelzi. A pénzügyi monitoring alá tartozó műveletek struktúrájában az Állami Pénzügyi Monitoring Szolgálatának hatáskörébe tartozó műveletekesetén fokozatos csökkenés figyelhető meg a küszöbértékű műveletek részarányában (95,3%-ról 82,3%-ra), miközben növekszik a gyanús műveletek részesedése (4,4%-ról 17,6%-ra), ami megerősíti a gyanús tranzakciók észlelésére irányuló kockázatorientált megközelítés erősödését és a pénzügyi monitoring analitikai aspektusainak fejlesztését. A banki intézmények domináló szerepet töltenek be a pénzügyi monitoring rendszerében, valamint biztosítják az összes pénzügyi monitoring alá tartozó művelet körülbelül 99 %-át. A kockázatorientált megközelítés elmélyítése, a pénzügyi információ gyűjtésének és feldolgozásának digitalizálása, a hazai jogszabályok és a nemzetközi megközelítések harmonizálása, valamint a pénzügyi monitoring alanyainak szakmai képesítésének növelése elősegíti a pénzügyi monitoring hatékonyságának további fejlesztését.

Abstract. The article examines the institutional and legal foundations of the formation and functioning of the financial monitoring system in Ukraine as one of the key elements of the national economic security. The subject of the study is the analysis of the current mechanisms of state and primary financial monitoring and their adaptation to contemporary challenges related to martial law, the dynamic digitalization of economic, administrative, and financial processes, and the emergence of new forms of assets (virtual assets). The purpose of the article is to summarize the institutional and legal framework of financial monitoring, assess its effectiveness, and identify the main directions for improving state policy in the field of preventing and countering the legalization (laundering) of proceeds of crime and the financing of terrorism. The methodological framework of the study is based on general scientific and specialized research methods, including analysis, synthesis, comparison, statistical and graphical methods, and generalization. The research results indicate that during the period of 2021–2024, the total number of primary financial monitoring entities decreased by 24% due to stricter regulatory requirements and the cleansing and consolidation of certain segments of the primary financial monitoring market (including insurers, insurance brokers, pawnshops, credit unions, and gambling establishments). At the same time, there is a noticeable increase in the number of professional participants in financial monitoring (accountants, auditors and audit firms, lawyers, law firms, and associations), which reflects the expansion of the functional base of the financial monitoring system. During the period under review, the volume of financial transactions subject to financial monitoring increased by 24%, and the number of information reports grew by 5,5% (or by 48% in 2022–2024). This indicates the ongoing automation of financial monitoring processes, the active implementation of the risk-based approach, and broader coverage of financial market operations. Within the structure of transactions monitored by the State Financial Monitoring Service of Ukraine, a gradual decline in the share of threshold transactions (from 95,3% to 82,3%) was recorded, along with a simultaneous increase in the share of suspicious transactions (from 4,4% to 17,6%). These trends confirm the strengthening of the risk-based approach to detecting suspicious transactions and the improvement of analytical aspects of financial monitoring. Banking institutions continue to play a dominant role in the financial monitoring system, submitting approximately 99% of all reports on monitored transactions. The deepening of the risk-based approach, the digitalization of data collection and processing, further harmonization of national legislation with international standards, and the enhancement of the professional competence of financial monitoring entities will form the foundation for increasing the effectiveness of the financial monitoring system.