Роль і місце навчальних дисциплін «Вступ до мовознавства» та «Загальне мовознавство» у підготовці майбутніх філологів у провідних університетах світу

Abstract

Резюме. У статті подано порівняльний аналіз ролі та значення курсів «Introduction to Linguistics» («Вступ до мовознавства») і «General Linguistics» («Загальне мовознавство») у підготовці майбутніх філологів у дванадцяти провідних університетах світу, визначених за рейтингом Academic Ranking of World Universities 2024. Дослідження охоплює інформацію про доступність цих курсів, їхні основні тематичні модулі, рекомендовані підручники й навчальні матеріали, а також ідентифікацію як спільних рис, так і ключових відмінностей між обраними програмами. Встановлено, що курси «Introduction to Linguistics» і «General Linguistics» становлять фундаментальні освітні компоненти філологічної підготовки, охоплюючи базові лінгвістичні розділи: фонетика, фонологія, морфологія, синтаксис, семантика, прагматика, історична лінгвістика та соціолінгвістика. Відбірні університети демонструють різноманітні педагогічні підходи —від теоретично орієнтованих концепцій, які базуються на абстрактних моделях, до практично спрямованих модулів, що часто інтегрують емпіричні дані, корпусно орієнтований аналіз та мультилінгвістичні перспективи, включаючи когнітивний і соціальний аспекти мовознавства. Результати дослідження створюють надійну основу для розробки рекомендацій щодо удосконалення підготовки філологів —зокрема в Україні —з метою відповідності сучасним світовим стандартам і викликам. Порівняльна форма подачі матеріалу висвітлює, як відрізняються структура курсів, послідовність навчальних тем та обрання навчальних ресурсів між установами, підкреслюючи як передові практики, так і напрями для покращення. Зокрема, інтеграція інтерактивних навчальних модулів, цифрових платформ та спрямованих на студента методик стала інноваційною тенденцією серед кількох програм із високим рейтингом. Результати аналізу дають змогу дійти висновку, що підтримання балансу між ґрунтовною теоретичною освітою та дослідницькими (експериментальними) елементами навчання є вирішальним для формування всебічно підготовлених філологів, здатних адаптуватися до мінливих академічних вимог і сприяти міжнародній науковій співпраці.

Abstract. The article presents a comparative analysis of the role and significance of the courses Introduction to Linguisticsand General Linguisticsin the training of future philologists at twelve leading universities worldwide, as identified by the Academic Ranking of World Universities 2024. The study examines the availability of these courses, their core thematic components, recommended textbooks and teaching materials, while also identifyingcommonalities and key differences across the selected programmes. It was found that Introduction to Linguisticsand General Linguisticsconstitute fundamental educational components of philological training, encompassing essential areas such as phonetics, phonology, morphology, syntax, semantics, pragmatics, historical linguistics, and sociolinguistics. The leading universities included in the sample demonstrate a variety of pedagogical approaches, ranging from highly theoretical frameworks to practically oriented models, frequently integrating diverse aspects of language study, including empirical data, corpus-based analysis, and multidisciplinary perspectives that draw on cognitive and social dimensions of language. The findings provide a solid basis for developing recommendations aimed at improving the training of philologists—particularly in Ukraine—with the goal of aligning withcontemporary global standards and challenges. The comparative format highlightsvariations incourse structures, curricular sequencing, and resource selection across institutions, emphasisingboth best practices and areas forenhancement. Notably, the integration of interactive learning modules, digital platforms, and student-centred activities emerged as an innovative trend among several top-rated programmes. The article concludes that maintaininga balance between rigorous theoretical instruction and experiential learning is vital forproducing well-rounded philologists capable of meetingevolving scholarly demands and fostering international academic collaboration.

A tanulmány összehasonlító elemzést nyújt a Bevezetés a nyelvtudományba(Introduction to Linguistics) és az Általános nyelvészet (General Linguistics) kurzusok szerepéről és jelentőségéről a jövőbeli filológusok képzésében, világszerte működő tizenkét vezető egyetemen, amelyeket az Academic Ranking of World Universities 2024 listája alapján válogattunk ki. A kutatás feltérképezi ezen kurzusok elérhetőségét, főbb tematikus elemeit, javasolt tankönyveit és oktatási anyagait, továbbá azonosítja a közös vonásokat és az eltéréseket a vizsgált programok között. A vizsgálat rávilágított, hogy a Bevezetés a nyelvtudományba és az Általános nyelvészet a filológusképzés alapvető pedagógiai összetevői, amelyek lefedik a fonetika, fonológia, morfológia, szintaxis, szemantika, pragmatika, történeti nyelvészet és szociolingvisztika kulcsfontosságú területeit. A mintában szereplő kiemelkedő egyetemek pedagógiai megközelítésükben széles skálát mutatnak: az erőteljesen elméleti keretrendszerektől (pl. strukturális, generatív nyelvészeti irányzatok) egészen a gyakorlatorientált programokig, gyakran integrálva a nyelvektanulmányozásánakkülönböző aspektusait –empirikus adatokat, korpuszalapú elemzést és multidiszciplináris perspektívákat, amelyek a nyelv kognitív és társadalmi dimenzióit is bevonják (pl. pszicholingvisztika, társasnyelvészet). A kutatás eredményei megbízható alapot szolgáltatnak a filológusképzés fejlesztésére vonatkozó javaslatokkidolgozásához, különösen Ukrajnában, azzal a céllal, hogyaz egyetemekmegfeleljenek a modern világ kihívásainak. Az összehasonlítás különösenazthangsúlyozza, hogy mikéntváltozik az intézmények között a kurzusok szerkezete, a tantervi sorrend, valamint a tananyag és szakirodalmi források kiválasztása, kiemelve a jó gyakorlatokat és a fejlesztendő területeket. Különösen kiemelkedő innováció az interaktív tanulási modulok, digitális platformok és a hallgatóközpontú tevékenységek beépítése többképzésiprogramba. A tanulmány egyik fő következtetése, hogy a széles körű elméleti oktatás és tapasztalatitanulási elemek egyensúlya elengedhetetlen ahhoz, hogy jól felkészültfilológusokat képezzünk —olyan szakembereket, akik képesek alkalmazkodni a folyamatosan változó tudományos követelményekhez, és elősegítik a nemzetközi akadémiai együttműködéseket.