Identitás és nyelvhasználat a határ két oldalán

Abstract

A tanulmány a Nyíregyházi Egyetem és a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola hallgatóinak nemzeti, nyelvi és vallási identitását vizsgálja összehasonlító megközelítésben. A kutatás aktualitását az adja, hogy olyan csoportokat vizsgál, amelyek tagjai földrajzilag közel élnek egymáshoz, de különböző országokban és eltérő társadalmi kontextusban. Az adatfelvétel online kérdőív segítségével zajlott, amely a hallgatók hazafelfogását, nyelvhasználatát és vallásosságát térképezte fel. A kutatás célja annak feltárása volt, hogyan formálódik a fiatal magyar hallgatók identitása többségi és kisebbségi helyzetben, valamint miként hatnak rá nyelvi, társadalmi és kulturális tényezők. A kutatás tervezésekor feltételeztük, hogy a kárpátaljai magyar adatközlők pozitívabban ítélik meg a nyelvjárási beszédet a magyarországiaknál. Továbbá, hogy a két csoport adatközlői különbözőképpen definiálják a nemzeti identitásukat, és eltérően értékelik azt, hogy mi alapján tekinthető valaki magyarnak. Végül feltételezzük, hogy a vallás a kárpátaljai magyar hallgatók identitásában fontosabb szerepet kap, mint a magyarországiaknál. A kutatás során a felállított hipotézisek beigazolódtak. Az eredmények szerint a magyarországi hallgatók identitásában hangsúlyosan jelenik meg az állampolgársághoz és a születési helyhez kötődő megközelítés, míg a kárpátaljai hallgatók inkább a kulturális és regionális kötődést, valamint a vallási és nyelvi elemeket helyezik előtérbe. A nyelvhasználati attitűdök vizsgálata feltárta, hogy a kárpátaljai hallgatók nyitottabban viszonyulnak a nyelvjárásokhoz és a kódváltáshoz, míg a magyarországi hallgatók körében erősebb a köznyelvi norma presztízse. A vallásosság vizsgálata pedig rámutatott, hogy a kisebbségi közegben a vallás és a vallásgyakorlás erősebb identitásképző tényezőként jelenik meg. A kutatás hozzájárul a magyar hallgatók identitásának mélyebb megértéséhez, rávilágítva, hogy a nyelvhasználat, a kulturális kötődés és a nemzeti önmeghatározás különböző hangsúlyokkal, de szorosan összefonódva van jelen a többségi és kisebbségi környezetben.

Резюме. У статті проаналізовано національну, мовну та релігійну ідентичність здобувачів вищої освіти Ніредьгазького університету та Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ. Розглянуто групи населення, представники яких географічно мешкають близько один до одного, але в різних країнах та відмінному суспільному середовищі. Онлайн-анкети містили запитання про ставлення респондентів до батьківщини, їхнє мововживання та віросповідання. Мета розвідки –виявити вплив мовних, соціальних і культурних чинників на формування ідентичності молодих угорських студентів в Угорщині та за її межами. Під час планування дослідження висунуто гіпотези: на відміну від респондентів в Угорщині, закарпатські угорськомовні студенти позитивно оцінюють діалектне мовлення; обидві групи по-різному визначають національну ідентичність; релігія відіграє важливішу роль в ідентичності закарпатських угорськомовних студентів. Результати дослідження показали, що гіпотези підтвердилися. Виявлено, що в ідентичності угорських студентів виразно наявний підхід, пов’язаний із громадянством та місцем народження, тоді як закарпатські студенти наголошують на культурній і регіональній належності, надаючи перевагу релігійним і мовним чинникам. Аналіз мовної аттітюди респондентів засвідчив, що закарпатські студенти відкриті до діалектів і перемикання кодів у ситуації білінгвізму, тоді як серед угорських студентів сильніше відчутний престиж угорської літературної мови. Виявлено, що для представників угорської національної меншини релігія та релігійна практика виступають потужним чинником формування ідентичності. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню питання ідентичності студентів та свідчать про те, що мовна поведінка, культурна належність і національна самоідентифікація в умовах належності до національної більшості та нацменшини мають чималі відмінності, однак тісно переплетені між собою.

Abstract. This study compares the national, linguistic, and religious identity of students at the University of Nyíregyháza and the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian Collegeof Higher Education. The research is relevant because it examines groups whose members live close to each other geographically but in different countries and different social contexts. Data were collected through an onlinequestionnaire exploring students’ sense of homeland, language useand religiosity. The research aimed to examine how the identity of higher education students is formed in majority and minority contexts and how it is influenced by linguistic, social and cultural factors.When planning the research, we assumed that Hungarian respondents from Transcarpathia would have a more positive view of dialectal speech than those from Hungary. Furthermore, we assumed that the respondents in the two groups would define their national identity differently and would have various opinions on what constitutes Hungarian identity. Finally, we assumed that religion would play a more important role in the identity of Hungarian students in Transcarpathia than in Hungary. The hypotheses were confirmed during the research. The findings show that students in Hungary tend to define identity in terms of citizenship and birthplace, while Transcarpathian students emphasise cultural and regional belonging, as well as linguistic and religious factors. The analysis of language attitudes revealed that Transcarpathian students are more open to dialect use and linguistic diversity, whereas Hungarian students place a higher prestigevalueon standard language. The study of religiosity indicates that in minority settings, religion and religious practice serve as stronger factors in shaping identity.The research deepens the understanding of identity among Hungarian students, showing how language use, cultural ties, and national self-definition areinterconnected but weighted differently in majority and minority environments.