Кіберкультура як інструмент формування академічної доброчесності в цифровому середовищі

Abstract

Резюме. Активна цифровізація освітнього процесу створює нові можливості для підвищення якості навчання, проте водночас загострює проблему дотримання академічної доброчесності. Використання студентами автоматизованих сервісів, некоректне цитування та зростання плагіату свідчать про недостатнє формування культури відповідальної поведінки в цифровому середовищі. Це зумовлює потребу дослідити кіберкультуру як інструмент підтримки академічної доброчесності. Метою є аналіз ролі кіберкультури у формуванні академічною доброчесності здобувачів освіти, а також визначення інструментів і практик, що забезпечують поєднання цифрової гігієни та етики в освітньому процесі. Проблематика дослідження актуалізується в умовах розвитку гібридного та дистанційного навчання, коли цифрове середовище стає домінантним у взаємодії викладачів і студентів. Європейська комісія у Digital Education Action Plan 2021-2027 підкреслює важливість цифрової грамотності та культури як ключових компетентностей ХХІ століття. На відмінну від наявних робіт, де кіберкультура здебільшого розглядається як етичний аспект цифрової взаємодії, у даному дослідженні вона інтерпретується як комплексний механізм формування академічної доброчесності, що інтегрує цифрову гігієну, критичне мислення та антиплагіатні практики.