A gazdaságföldrajzi fogalmakkal kapcsolatos ismeretek mértéke a Tiszapéterfalvai kistérség magyar ajkú lakossága körében egy kérdőíves felmérés tükrében

Abstract

A kutatás aktualitása: A XXI. század folyamán a földrajz tantárgy jelentős átalakuláson megy keresztül: a legújabb technológiák, elsősorban a GIS, lehetővé teszik a társadalmi-gazdasági folyamatok térbeli összefüggéseinek mélyebb megértését. A földrajzi és a térbeli összefüggések ismerete elősegíti a gazdaság és a társadalom mai fejlődésének jobb értelmezését. A kutatás tárgya: a gazdaságföldrajzi kulcsfogalmak ismerete a Tiszapéterfalvai kistérség magyar ajkú lakosságának körében. A kutatás célja: felmérni a kistérségben élő felnőtt magyar nemzetiségű lakosság tájékozottságát a gazdaságföldrajzi fogalmak terén, feltárni az esetleges hiányosságokat és ezek lehetséges okait. Módszerek: irodalmi áttekintés, kérdőíves felmérés személyes felkereséssel és kérdezőbiztosok segítségével, valamint az eredmények összehasonlító és rendszerező elemzése. Eredmények: a kutatás eredményei alapján megállapítható, hogy a megkérdezettek több mint fele ismeri a kérdőívben szereplő fogalmak háromnegyedét, öt fogalom tekintetében azonban, mint kooperáció, primer szektor, szekunder szektor, export, ipari központ, a helyes válaszok aránya 50% alatt marad. Legismertebb fogalmak a valuta, a kamat, a globalizáció és az infláció. A helyes válaszok nem szerinti megoszlása tekintetében a nők két fogalom, a pénztőke és a valuta kivételével megelőzik a férfiakat. A várakozásnak megfelelően a legtöbb helyes válasz a felsőfokú végzettséggel rendelkezőktől érkezett. Gyakorlati jelentősége: a gazdaságföldrajz oktatásának fejlesztését és népszerűsítését szolgálhatja. Következtetések: a nevezett kistérség lakossága többségében ismeri a gazdaságföldrajzzal kapcsolatos fogalmakat, leginkább azokat, amelyek a mindennapi életben gyakrabban fordulnak elő, mint az infláció vagy a globalizáció. Azokat a fogalmakat viszont, amelyek inkább az iskolai tudásra kérdeznek vissza, mint a primer és a szekunder szektor, jelentősen kevesebben ismerik. A definíciók szelektív megőrzésének tényezői közül kiemelendő a fogalmak mindennapi használata és a média szerepe. A további lehetőségek: a földrajztudomány más ágaihoz kapcsolódó fogalmak felmérése, a kutatás térbeli kiterjesztése, a földrajzi maradéktudást befolyásoló további tényezőik feltárása.

Резюме. Актуальність дослідження: упродовж XXI століття предмет географії зазнає істотних трансформацій – новітні технології, передусім ГІС, дають змогу поглибити розуміння просторових взаємозв’язків соціально-економічних процесів. Географічна грамотність і знання просторових взаємозв’язків сприяють кращому розумінню сучасного розвитку економіки та суспільства. Предмет дослідження: знання ключових понять економічної географії угорськомовного населення Пийтерфолвівської територіальної громади. Мета дослідження: оцінити рівень обізнаності дорослого угорського населення громади щодо понять економічної географії, визначити чинники, що обумовлюють його недоліки. Методи дослідження: огляд фахової літератури, анкетування шляхом особистого опитування та за участі інтерв’юерів, порівняльний, системний і концептуальний аналіз. Результати дослідження: на основі отриманих даних можна зробити висновок, що понад половина респондентів знають більше ніж 75 % термінів, поданих в анкеті. Водночас щодо п’яти понять (кооперація, первинний сектор, вторинний сектор, експорт, промисловий центр) частка правильних відповідей залишається нижчою за 50 %. Найбільш відомими виявилися такі терміни, як валюта, відсоток, глобалізація та інфляція. У розподілі правильних відповідей за стáттю жінки випереджають чоловіків, за винятком двох понять (грошовий капітал і валюта). Респонденти з вищою освітою дали найбільше правильних відповідей під час опитування. Практичне значення: результати можуть сприяти вдосконаленню викладання та популяризації економічної географії. Висновки: населення досліджуваної громади здебільшого знає поняття, пов’язані з економічною географією, особливо ті, що частіше трапляються в повсякденному житті, як-от інфляція чи глобалізація. Водночас ті поняття, що спираються на шкільні знання, наприклад первинний і вторинний сектори, значно менш відомі. Серед чинників вибіркового збереження знань слід виділити повсякденне використання понять і роль ЗМІ. Перспектива подальших досліджень: вивчення знань, пов’язаних з іншими галузями географічної науки, розширення просторових меж дослідження, подальше розкриття чинників збереження залишкових знань з географії.

Abstract. The relevance of the research: During the 21st century, geography as a subject is undergoing significant transformation: the latest technologies, primarily GIS, enable a deeper understanding of the spatial relationships between socio-economic processes. Knowledge of geographical and spatial relationships facilitates a better understanding of current developments in the economy and society. The subject of the research: the knowledge of the Hungarian-speaking population of the Pyiterfolvo micro-region, with a focus on economic geography concepts. The purpose of the study: to assess the awareness level of the adult Hungarian population in the region regarding economic geography concepts, identify any deficiencies and their possible causes. Research methods: literature review, followed by questionnaire-based data collection through personal visits and interviewer assistance, as well as comparative and systematic analysis of the results. The results of the study: based on the findings of the research, it can be concluded that more than half of the respondents are familiar with three quarters of the concepts included in the questionnaire. However, in the case of five terms (cooperation, primary sector, secondary sector, export, industrial center), the proportion of correct answers remains below 50 percent. The best-known concepts are currency, interest, globalization, and inflation. Concerning the distribution of correct answers by gender, women outperform men in all but two concepts (capital and currency). Regarding the educational level of respondents who gave correct answers, their number is the highest among those with higher education. Practical significance: the results may contribute to the improvement and popularization of the subject of geography. Conclusions: the population of the studied micro-region is mostly familiar with concepts related to economic geography, especially those that occur more frequently in everyday life and have a direct impact on individuals, such as inflation or globalization. However, concepts that rely more on school-based knowledge, such as the primary and secondary sectors, are known by significantly fewer people. Among the factors contributing to the selective preservation of definitions, the everyday use of concepts and the role of the media are particularly noteworthy. The prospect of further research: the study of knowledge related to other branches of geographical science, or the expansion of the spatial boundaries of research, exploring additional factors influencing residual geographical knowledge.