Turisztikai és kulturális fejlesztések az elmúlt évtizedekben Beregszászban – a történelmi egyházak szerepe

Abstract

Beregszász, a hajdani Bereg vármegye központja, a XXI. században is a kárpátaljai magyarság kulturális, szellemi és vallási központja. A téma aktualitását az adja, hogy napjainkban a város identitásformáló erejéhez, kulturális és turisztikai kínálatához három történelmi felekezet – a római katolikus, a görögkatolikus és a református közösség – intézményei nagyban hozzájárulnak. A tanulmány tárgyát ezen közösségek tevékenysége képezi, melyek a vallási funkciókon túl közösségi, kulturális, oktatási, szociális és turisztikai szerepet is betöltenek. A kutatás célja:az ezen közösségek által megvalósított fejlesztések turisztikai vonatkozású elemzése, külön kitérve a műemlékvédelem aktuális helyzetére. A téma feldolgozásának módszerei között a szekunder kutatás során a vonatkozó műemlékvédelmi jogszabályok, jegyzékek, illetve a város épített örökségét bemutató kiadványok, tanulmányok kerültek áttekintésre. A primer kutatást a terepbejárás, a megfigyelés módszerére alapoztam, kiegészítve az érintett területen szerzett szakmai tapasztalataimmal. A kutatás eredményei alapján megállapítható, hogy az utóbbi évtizedben létrejött központok, mint a Pásztor Ferenc Közösségi és Zarándokház, az Ortutay Elemér Görögkatolikus Központ, valamint a beregszászi református templom körül kiépült intézmények, meghatározó pilléreivé váltak az identitásőrzésnek. Továbbá, ezen központok a város turizmusában betöltött szerepének jelentősége több szinten kirajzolódik: épített örökségi értékek, turisztikai infrastruktúra és szolgáltatások (szálláshelyek, múzeumok, rendezvények, egyéb szolgáltatások). Az eredmények gyakorlati jelentősége és hasznosíthatósága annak megállapításában rejlik, hogy a vallási-kulturális infrastruktúra nem csupán a helyi közösség fennmaradását segíti, hanem turisztikai potenciált is hordoz, amely Beregszász jövőbeli fejlődésének egyik kulcsa lehet. Következtetésként megállapítható, hogy a vallási-kulturális infrastruktúra fejlesztése az épített örökségi értékek megőrzése mellett a turizmus és a térségi gazdaság hosszú távú megerősödésének záloga is.

Резюме. Берегове, колишній центр Березького комітату, і у XXI столітті залишається культурним, духовним та релігійним осередком угорської спільноти Закарпаття. Актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні на формування ідентичності міста, а також на його культурну й туристичну пропозицію значний вплив мають інституції трьох історичних конфесій – римо-католицької, греко-католицької та реформатської громад. Предметом дослідження є діяльність цих спільнот, інституції яких, окрім суто релігійних функцій, виконують також важливі громадські, культурні, освітні, соціальні та туристичні завдання. Метою дослідження є аналіз туристичних аспектів розвитку, здійсненого зазначеними релігійними громадами, з особливим акцентом на сучасний стан охорони пам’яток. Методологічну основу становлять вторинні дослідження, що передбачають огляд відповідного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, офіційних реєстрів, а також публікацій, присвячених архітектурній спадщині міста. Первинне дослідження базувалося на польових обстеженнях і методі спостереження, доповнених професійним досвідом автора в досліджуваній сфері. Результати дослідження свідчать, що центри, створені протягом останнього десятиліття – Паломницький дім імені Пастора Ференца, Греко-католицький центр імені Елемера Ортутая, а також інституції, сформовані навколо реформатського храму в Береговому, – стали ключовими опорами збереження ідентичності. Крім того, їхня роль у туристичному житті міста проявляється на кількох рівнях: як об’єкти архітектурної спадщини, як елементи туристичної інфраструктури та через різноманітні послуги (заклади розміщення, музеї, заходи, інші туристичні сервіси). Практичне значення та застосовність отриманих результатів полягають у тому, що релігійно-культурна інфраструктура не лише підтримує життєздатність місцевої громади, але й має значний туристичний потенціал, який може стати одним із ключових чинників майбутнього розвитку Берегового. У підсумку можна стверджувати, що розвиток релігійно-культурної інфраструктури поряд із збереженням об’єктів архітектурної спадщини є запорукою довгострокового зміцнення туризму й економіки регіону.

Abstract. Berehove, the former center of Bereg County, remains in the 21st century a cultural, intellectual, and religious hub of the Hungarian community in Transcarpathia. The topicality of the subject stems from the fact that today the city’s identity-shaping force, as well as its cultural and tourism offerings, are significantly influenced by the institutions of three historical denominations – the Roman Catholic, Greek Catholic, and Reformed communities. This study examines the activities of these communities, whose institutions, beyond their strictly religious functions, also fulfill important community-building, cultural, educational, social, and tourism-related roles. The aim of the research is to analyze the tourism-related aspects of the developments implemented by these communities, with particular emphasis on the current state of monument protection. The methodological background includes secondary research, reviewing relevant heritage protection legislation, registers, and publications presenting the city’s built heritage. The primary research was based on fieldwork and direct observation, supplemented by the author’s professional experience in the area under study. The research results indicate that the centers established in the past decade – such as the Pásztor Ferenc Community and Pilgrim House, the Elemér Ortutay Greek Catholic Center, and the institutions built around the Reformed Church of Berehove – have become essential pillars of identity preservation. Furthermore, their role in the city’s tourism landscape emerges on several levels: as architectural heritage assets, as elements of tourism infrastructure, and through various services (accommodation, museums, events, and other tourism-related offerings). The practical significance and applicability of the resultslie in demonstrating that religious and cultural infrastructure not only supports the survival of the local community but also possesses considerable tourism potential, which may become one of the key drivers of Berehove’s future development. In conclusion, the development of religious and cultural infrastructure, alongside the preservation of built heritage assets, is also a guarantee for the long-term strengthening of tourism and the regional economy.