Kárpátalja gazdasági helyzetének és külgazdasági tevékenységének értékelése a XXI. században

Abstract

Kárpátalja gazdasági fejlődését Ukrajna 1991-es függetlenné válását követően számos tényező – földrajzi adottságok, demográfiai helyzet, a bel- és külpolitika alakulása, gazdasági tényezők – befolyásolta mind pozitív, mind pedig negatív irányban. A földrajzi fekvésből adódó egyik legfontosabb stratégiai előny, hogy Kárpátalja mind a négy szomszédos országa mára az Európai Unió tagjává vált, mely különösen az EU–Ukrajna társulási megállapodás életbe lépésével rendkívül komoly gazdasági lehetőségeket tartogat a megye számára a jövőre nézve. Egy ország, régió gazdasági teljesítményét ugyanakkor a belpolitikai válságok és a külső sokkok – legyen szó akár világgazdasági recesszióról, akár fegyveres konfliktusról – is nagymértékben befolyásolják. Ez a tendencia pedig a független Ukrajna, s azon belül Kárpátalja esetében is megfigyelhető, amit – mint látni fogjuk – a 2008–2009 világgazdasági és pénzügyi válság, valamint az elmúlt évek ukrajnai háborús eseményeinek következményei is alátámasztanak majd. Jelen tanulmányban ezért Kárpátalja gazdasági helyzetének és külgazdasági tevékenységének értékelését kívánom elvégezni az országot ért negatív folyamatok tükrében.

Резюме. На економічний розвиток Закарпаття після здобуття Україною незалежності в 1991 р. вплинув ряд чинників, а саме: географічне розташування, демографічна ситуація, внутрішня та зовнішня політика, а також економічні фактори. У той же час однією з найважливіших стратегічних переваг, що випливає з географічного положення, є те, що всі сусідні із Закарпаттям країни стали членами Європейського Союзу, що, особливо з набранням чинності Угоди про асоціацію Україна-ЄС, пропонує величезні економічні можливості для області. У той же час, на економічну ефективність країни, регіону сильно впливають внутрішні політичні кризи та зовнішні потрясіння, чи то глобальний економічний спад, чи збройний конфлікт. Ця тенденція проявляється і у випадку незалежної України, включаючи Закарпаття, яка підтверджується наслідками світової економічної та фінансової кризи 2008–2009 років та воєнних дій на території України в останні роки. Тому в цьому дослідженні здійснено оцінку економічного стану Закарпаття та його зовнішньоекономічної діяльності у світлі негативних події в країні.