A kárpátaljai kistérségek gazdaságfejlesztési stratégiájának lehetséges irányai, kiemelten a Mezőkaszonyi Kistérség példáján

Abstract

Az ukrajnai közigazgatási reform jelentős hatást gyakorolt Kárpátaljára. A tanulmány célja, hogy a reformot követően mutassunk be egy lehetséges vidék- és gazdaságfejlesztési stratégiát, mely alkalmas lehet e rurális térség kitörési pontjainak és fejlesztés konkrét elemeinek a megismerésére. Mivel friss változásokról beszélünk – melynek normál kibontakozását megzavarta a háborús helyzet – így sem korábbi, sem ez a tanulmány nem vállalkozott arra, hogy megyei szinten feltárja ezt a fejlesztési elképzelést. Mégis mintaként és „első fecskeként” bemutatjuk a Mezőkaszonyi Kistérség példáját, ahol egy kérdőíves kutatás, a helyi adminisztráció adatai és a kutatók terepismerete biztosította a háttérismeretet ahhoz, hogy egy komplex gazdaságfejlesztési stratégiát alkossunk. Ez a stratégia bemutatja a kistérség probléma- és célfáját, kitörési pontjait és a konkrét ágazati példákat, amiben érdemes lenne további fejlesztéseket megvalósítani. A Mezőkaszonyi Kistérség Kárpátalján található, Ukrajna egyik legnyugatibb pontján, a jelenlegi Beregszászi-járás területén. A kistérség országos szinten ismert a termál-turizmusáról, mivel a „Kosino” márkanév Ukrajnán belül az egyik legnívósabb termálfürdőt juttatja eszébe a pihenni vágyóknak. A kistérség közel 10 ezer fővel rendelkezett és kb. 10 ezer hektáron terül el. 8 település közül Mezőkaszony a legnagyobb, bár nincsenek szignifikáns különbségek. A háttérelemzésből megállapítható, hogy a lakosság alacsony jövedelemmel rendelkezik, amiből nincs elégséges megtakarítás saját vállalkozás indításához. Ezért a családokból sokan külföldi munkavégzéssel teremtik elő a jövedelmet. A lakosság számára fontosak az agráradottságok. A települések jövőképe vonatkozásban sajnos pesszimisták voltak az emberek már a háború előtt is. A Kaszonyi Kistérség vidékfejlesztési stratégiájának központi meghatározása szerint gazdaságélénkítési, infrastruktúra-fejlesztési és a lakosságot aktivizáló programokat lehetne végrehajtani. Gazdasági vonatkozásban párhuzamos fejlesztésre szorul a turizmus és mezőgazdasági feldolgozóipar.

Резюме. Адміністративна реформа в Україні мала значний вплив на Закарпаття. Метою дослідження є представлення стратегії сільського та економічного розвитку в постреформний період, що може бути придатним для вивчення переломних моментів та конкретних елементів розвитку цієї території. Оскільки йде мова про відносно нещодавні зміни, нормальний розвиток яких був порушений воєнною ситуацією - отримані результати мають важливе значення для подальшого розвитку територій. Базою дослідження є Косинська об’єднана територіальна громада (ОТГ), а дані отримані з місцевої адміністрації, зокрема шляхом збору первинних даних через опитування жителів регіону. Це все разом дало можливість створити комплексну стратегію розвитку території, в якій представлено проблеми об’єднаної територіальної громади, точки прориву та конкретні приклади секторів, у яких подальший розвиток буде доцільним. Косинська ОТГ розташована на Закарпатті, в одній із найзахідніших точок України - на території нинішнього Берегівського району. Ця територіальна громада відома на всю країну насамперед термальним туризмом, адже торгова марка «Косино» нагадує бажаючим відпочити про один з найпрестижніших термальних курортів України. Громада налічує майже 10 000 мешканців і займає близько 10 тисяч гектарів. З 8 населених пунктів Косино є найбільшим, хоча істотних відмінностей між ними немає. На основі аналізу дослідження можна зробити висновок, що населення має низький рівень доходів, і як наслідок - не вистачає заощаджень для започаткування власної справи. Тому багато сімей заробляють працюючи за кордоном. Важливе значення для населення мають сільськогосподарські ресурси. На жаль, ще до війни люди були песимістично налаштовані щодо майбутнього бачення розвитку територіальної громади. Згідно з основним визначенням стратегії сільського розвитку Косинської об’єднаної територіальної громади - можуть бути реалізовані програми економічного відродження, розвитку інфраструктури та активізації населення. В економічному плані туризм і переробна промисловість потребують паралельного розвитку.

Abstract. The administrative reform in Ukraine had a significant impact on Transcarpathia. The aim of the study is to present a possible rural and economic development strategy after the reform, which may be suitable for learning about the breakthrough points and specific elements of development in this rural area. As we are talking about recent changes - the normal unfolding of which was disrupted by the war situation - the obtained results are important for the further development of the territories. The basis of the study is the Kossonsky United Territorial Community (UTC), where a questionnaire survey and data from the local administration provided the background knowledge to create a complex economic development strategy. This strategy presents the problem and target tree of the micro-region, the breakpoints and the specific sectoral examples in which further improvements would be worthwhile. The Kossonsky UTG is in Subcarpathia, at one of the westernmost points of Ukraine, in the territory of the current Beregovo district. The sub-region is known for its thermal tourism, as the brand name "Kosino" reminds those who want to relax of one of the most prestigious thermal baths in Ukraine. The small region had nearly 10,000 people and approx. It covers 10,000 hectares. Kosson is the largest locality among the eight settlements, although it doesn't much differ from others. Based on the analysis, it can be concluded that the population has a low level of income, and as a result - there is not enough savings to start one's own business. Therefore, many families generate income by working abroad. Agricultural resources are important to the population. Unfortunately, people were pessimistic about the future vision of the settlements even before the war. According to the central definition of the rural development strategy of the Kossonsky UTG, economic revitalization, infrastructure development and population activation programs could be implemented. In economic terms, tourism and the agricultural processing industry need parallel development.