Digitalization of the banking sector in Hungary

Abstract

Abstract. During the pandemic period, considerable attention was paid to the online digital financial services. Tangible services provide tangible benefits to both the national economy and citizens. Easily accessible and popular options contribute to reducing the use of cash, expanding ecommerce and administration, and raising financial awareness, as well as creating a sustainable financial system. The widespread use of digital services ensures connection to the global world, more effective use of opportunities, and thus success either as an individual, as a company, or as a government actor. The emergence of FinTech applications has also been helped by the fact that while the operation of financial institutions is strictly regulated and controlled by the authorities, the operation of technology companies in this field is tied to far fewer mandatory regulations. It is important to note that there are still many issues to be resolved, one of which is the issue of equal regulation of FinTech companies and traditional banks. The purpose of the study is to evaluate the current state of digital banking in Hungary in the field of residential services and highlight the paths for further development. The main statements of the paper are the following: Overall, the level of digitization of the Hungarian banking system can be considered medium. In connection with the COVID-19 epidemic, the digitization of customer relations and products has come to the fore in the sector. Among the loan products, the overdraft facility for individuals and the degree of digitization of personal loans are the highest. At the corporate level, online loan applications are even less resolved, largely due to the evaluation and assessment of complex collateral requirements and the low prevalence of digital solutions for contracting and signing. This article proposes more sophisticated regulations, since the regulatory issues in digital financial innovation pose challenges for regulators. The main task should be to create the conditions for the competitiveness and safe operation of the financial intermediation system in the digital age, so the digital interfaces and communication platforms should be standardized. Regarding to the current EU regulation, the security elements of the digital payment system should be strengthened.

A járvány idején jelentős figyelem irányult az online digitális pénzügyi szolgáltatásokra. A megragadható szolgáltatások kézzelfogható előnyökkel járnak mind a nemzetgazdaság, mind az állampolgárok számára. A könnyen elérhető és népszerű digitális fizetési rendszerek hozzájárulnak a készpénzhasználat visszaszorításához, az e-kereskedelem és ügyintézés bővítéséhez, valamint a pénzügyi tudatosság növeléséhez, valamint a fenntartható pénzügyi rendszer kialakításához. A digitális szolgáltatások széleskörű elterjedése biztosítja a globális világhoz való kapcsolódást, a lehetőségek hatékonyabb kihasználását, ezáltal a sikert akár magánszemélyként, akár vállalatként, akár kormányzati szereplőként. A FinTech alkalmazások megjelenését az is segítette, hogy míg a pénzintézetek működését szigorúan szabályozzák és ellenőrzik a hatóságok, addig a technológiai cégek működése ezen a területen jóval kevesebb kötelező előíráshoz van kötve. Fontos megjegyezni, hogy számos kérdés vár még megoldásra, ezek közül az egyik a FinTech cégek és a hagyományos bankok egyenlő szabályozásának kérdése. A tanulmány célja, hogy értékelje a magyarországi digitális banki tevékenység jelenlegi helyzetét a lakossági szolgáltatások területén, és rávilágítson a további fejlődés útjaira. A dolgozat főbb megállapításai a következők: Összességében a magyar bankrendszer digitalizáltsága közepesnek mondható. A COVID-19 járvány kapcsán az ágazatban előtérbe került az ügyfélkapcsolatok és a termékek digitalizálása. A hiteltermékek közül a magánszemélyek folyószámlahitele és a személyi kölcsönök digitalizáltsága a legmagasabb. Vállalati szinten még kevésbé oldódnak meg az online hiteligénylések, nagyrészt a komplex fedezeti követelmények kiértékelése és felmérése, valamint a szerződéskötési és aláírási digitális megoldások alacsony elterjedtsége miatt. Ez a cikk kifinomultabb szabályozást javasol, mivel a digitális pénzügyi innováció szabályozási kérdései kihívások elé állítják a szabályozókat. A fő feladat a pénzügyi közvetítő rendszer versenyképességének és biztonságos működésének feltételeinek megteremtése a digitális korban, így a digitális interfészek és kommunikációs platformok egységesítése. A hatályos uniós szabályozáshoz képest a digitális fizetési rendszer biztonsági elemeit meg kell erősíteni.

Резюме. У період пандемії значна увага приділялася цифровим фінансовим онлайн-сервісам. Відчутні послуги приносять відчутну користь як національній економіці, так і громадянам. Легкодоступні та популярні варіанти сприяють зменшенню використання готівки, розширенню електронної комерції та адміністрування, а також підвищенню фінансової обізнаності, а також створенню стійкої фінансової системи. Широке використання цифрових послуг забезпечує зв’язок із глобальним світом, більш ефективне використання можливостей і, отже, успіх як окремої особи, як компанії чи як державного суб’єкта. Появі додатків FinTech також сприяв той факт, що в той час як діяльність фінансових установ суворо регулюється та контролюється владою, діяльність технологічних компаній у цій сфері пов’язана з набагато меншою кількістю обов’язкових норм. Важливо зазначити, що залишається ще багато питань, які потрібно вирішити, одним із яких є питання рівного регулювання фінтех-компаній і традиційних банків. Метою дослідження є оцінка поточного стану цифрового банкінгу в Угорщині у сфері житлово-комунальних послуг та визначення шляхів подальшого розвитку. Основні твердження статті такі: Загалом рівень цифровізації банківської системи Угорщини можна вважати середнім. У зв’язку з епідемією COVID-19 цифровізація зв’язків із клієнтами та продуктів вийшла на перший план у секторі. Серед кредитних продуктів найвищими є овердрафт для фізичних осіб та ступінь цифровізації кредитів для фізичних осіб. На корпоративному рівні онлайн-заявки на позику розглядаються ще гірше, головним чином через оцінку складних вимог до застави та низьку поширеність цифрових рішень для укладання контрактів і підписання. Ця стаття пропонує більш складні правила, оскільки регуляторні питання в цифрових фінансових інноваціях створюють проблеми для регуляторів. Основним завданням має бути створення умов для конкурентоспроможності та безпечного функціонування системи фінансового посередництва в епоху цифрових технологій, тому цифрові інтерфейси та комунікаційні платформи мають бути стандартизовані. З огляду на чинне законодавство ЄС, необхідно посилити елементи безпеки системи цифрових платежів.