Economic efficiency of innovations in cultural institutions: the case of museums

Abstract

Abstract. Classical museums have been in a difficult situation in recent years, which was further aggravated by the closure due to the coronavirus epidemic. The needs of the children of generation Y and Z have changed, and innovation and digital opportunities are natural for them. For these reasons, they recognized the need for reforms. Dealing with culture was also important for the European Union, IV. industrial revolution, and in the period of digitization, resources must also be provided for the development and rethinking of museums. The introduction of digital tools and interactive opportunities has become necessary so that the younger generations can find their way back to the museum as a cultural opportunity. In addition, it can only become an active and profit-oriented player in the economy if it transmits information interactively. The visitor learns from it and develops. And after a positive experience, he repeats the visit. In an economic sense, one of the basic tasks of cultural marketing is to learn about the practice of consumption and the framework of cultural consumption, which provides important information for marketing decisions. By learning about consumer behavior, what, why and under the influence of what factors visitors consume, and how these are expected to influence future consumption. Separate museum communities have been set up, which carry out different tasks. Cultural interest, heritage protection, commitment to preserving traditions, and love of beauty also build a community. Communities create truly lovable museums that keep visitors coming back again and again. Where lifelong transfer of new knowledge, gaining experience and promoting personal interaction are the focus. Illustrating with examples, interactivity is not an option for a museum, but a condition for entering the 21st century, as well as for a profit-oriented economic operator. Just as money was renewed and constantly changing, museums also needed to arrive in the 21st century. century, but the path to innovations is, overall, only a matter of money.

A klasszikus múzeumok nehéz helyzetbe kerültek az elmúlt években, amit tovább rontott a koronavírus-járvány miatti bezárás. Az Y és Z generáció gyermekeinek igényei megváltoztak, számukra természetes az innováció és a digitális lehetőségek. Ezen okok miatt felismerték a reformok szükségességét. A kultúrával való foglalkozás az Európai Unió számára is fontos volt, IV. ipari forradalom, a digitalizáció időszakában pedig forrást kell biztosítani a múzeumok fejlesztésére, újragondolására is. A digitális eszközök, interaktív lehetőségek bevezetése szükségessé vált, hogy a fiatalabb generációk visszatalálhassanak a múzeumba, mint kulturális lehetőségbe. Ráadásul csak akkor válhat a gazdaság aktív és profitorientált szereplőjévé, ha interaktívan továbbítja az információkat. A látogató tanul belőle és fejlődik. És egy pozitív élmény után megismétli a látogatást. Közgazdasági értelemben a kulturális marketing egyik alapvető feladata a fogyasztás gyakorlatának és a kulturális fogyasztás kereteinek megismerése, ami fontos információkkal szolgál a marketing döntésekhez. A fogyasztói magatartás megismerésével, mit, miért és milyen tényezők hatására fogyasztanak a látogatók, és ezek várhatóan hogyan befolyásolják a jövőbeni fogyasztást. Külön múzeumi közösségek jöttek létre, amelyek különböző feladatokat látnak el. A kulturális érdeklődés, az örökségvédelem, a hagyományőrzés iránti elkötelezettség, a szépség szeretete is közösséget épít. A közösségek igazán szerethető múzeumokat hoznak létre, amelyekre a látogatók újra és újra visszatérnek. Ahol az új ismeretek élethosszig tartó átadása, a tapasztalatszerzés és a személyes interakció elősegítése áll a középpontban. Példákkal illusztrálva, az interaktivitás egy múzeum számára nem lehetőség, hanem feltétele a 21. századba lépésnek, valamint egy profitorientált gazdasági szereplőnek. Ahogy a pénz megújult és folyamatosan változott, a múzeumoknak is meg kellett érkezniük a 21. századba, de az innovációkhoz vezető út összességében csak pénz kérdése.

Резюме. Класичні музеї останніми роками перебували у складній ситуації, яку ще більше погіршило їх закриття через епідемію коронавірусу. Потреби дітей поколінь Y і Z змінилися, і інновації та цифрові можливості є природними для них. З цих причин визнано необхідність впровадження реформ у даній сфері. Акцентування уваги на культуру також була важливою для Європейського Союзу, адже у період промислової революції 4.0 та діджиталізації необхідно забезпечити ресурси для розвитку та переосмислення діяльності музеїв. Запровадження цифрових інструментів та інтерактивних можливостей стало необхідним для того, щоб молоде покоління могло знову знайти шлях до музею як культурної цінності. Крім того, він може стати активним і орієнтованим на прибуток гравцем в економіці, лише якщо він передає інформацію в інтерактивному режимі. Відвідувач вчиться на цьому та розвивається. І після позитивного досвіду він повторює візит. В економічному сенсі одним із основних завдань культурного маркетингу є вивчення практики споживання та рамок культурного споживання, що надає важливу інформацію для прийняття маркетингових рішень. Вивчаючи поведінку споживачів, що, чому та під впливом яких факторів відвідувачі споживають, і як вони, як очікується, вплинуть на майбутнє споживання. Створено окремі музейні спільноти, які виконують різні завдання. Культурний інтерес, охорона спадщини, відданість збереженню традицій і любов до прекрасного також створюють певну спільноту. Спільноти створюють по-справжньому привабливі музеї, які змушують відвідувачів повертатися знову та знову де в центрі уваги передача нових знань, отримання досвіду та сприяння особистій взаємодії протягом усього життя. Ілюструючи прикладами, інтерактивності – це не варіант для музею, а умова входження в 21 століття, а також умова економічного розвитку останнього, діяльність якого орієнтована на отримання прибутку. Подібно до того, як гроші оновлюються і постійно змінюються, музеї також повинні були прийти в ХХІ століття, однак шлях до інновацій залежиить від наявності достатньої кількості грошей.