Сприйняття процесів цифровізації мешканцями як основа впровадження програм збалансованого розвитку міст

Abstract

Резюме. Об’єктом дослідження є процеси формування сприйняття мешканцями міст цифрових змін і обґрунтування на їх результатах програм збалансованого розвитку. Методами дослідження виступили аналіз та синтез, узагальнення, на основі застосування яких було окреслено основні підходи до сприйняття цифрових змін мешканцями міст та впливу їх готовності та бачення цифровізації міст на програми збалансованого міського розвитку. Обґрунтовано, що стратегії збалансованого розвитку міст на основі цифровізації визначаються на принципах людиноцентрованості, цілеспрямованості, комплексності, наукової обґрунтованості, системності та ефективності. На основі узагальнення світового досвіду виділено драйвери цифрової трансформації та окреслено основні напрямки розвитку «розумного» міста, якими є міське врядування та самоуправління, комунальне господарства, енергозбереження, цифрова інфраструктура, сфера науки та інновацій, сфера бізнесу, міський транспорт, громадський та індивідуальний транспорт, соціальна сфера та соціальна інфраструктура, освіта, туризм, культура та мистецтво, громадська безпека, міські аварійні та диспетчерськіслужби, міське будівництва та землевпорядкування. За кожним напрямом окреслено очікувані позитивні ефекти з точки зору сприйняття мешканцями міст. Узагальненоцифрові інструменти, які дозволяють підвищити ефективність функціонування окремих сфер життєдіяльності міста та створити підґрунтя для впровадження збалансованих програм розвитку міст. Серед основних цифрових технологій, впровадження яких спрямоване на створення ефективного та комфортного міського середовища, визначено застосування цифрових платформ надання адміністративних послуг, використання BigDateдля аналізу даних в різноманітних сферах функціонування міста, технології блокчейну, промислового Інтернету речей та Інтернету речей, забезпечення вільного доступу до мережі WI-FIі 5-Gв будь-якої частині міста, розвиток міських цифрових платформ відкритої науки та освіти, створення цифрової системи моніторингу руху міського транспорту та забезпечення громадської безпеки. Перспективними напрямами дослідження є формування підходу до відбору міських проєктів цифровізації збалансованого розвитку на базі сприйняття мешканцями міста цифрових змін.

A vizsgálat tárgya a városlakók digitális változásokról alkotott képének kialakulási folyamata és ezek eredményei alapján a kiegyensúlyozott fejlesztési programok indokolása. A kutatási módszerek az elemzés és szintézis, általánosítás voltak, amelyek alkalmazása alapján felvázoltuk a városlakók digitális változásainak legfőbb megközelítéseit, valamint a városok digitalizálására való felkészültségének és jövőképének hatását a kiegyensúlyozott városfejlesztési programokra. Bizonyított, hogy a városok kiegyensúlyozott fejlesztésének digitalizációra épülő stratégiái az emberközpontúság, a céltudatosság, a komplexitás, a tudományos érvényesség, a rendszeresség és a hatékonyság elvein alapulnak. A nemzetközi tapasztalatok általánosítása alapján kiemelésre kerülnek adigitális átalakulás mozgatórugói és körvonalazódnak az „okos” város fejlesztésének főbb irányai, melyek: a városvezetés és önigazgatás, a közösségi szolgáltatások, az energiatakarékosság, a digitális infrastruktúra, a tudomány és innováció területe, az üzleti élet, a városi közlekedés, a közösségi és egyéni közlekedés, a szociális szféra és a szociális infrastruktúra, az oktatás, a turizmus, a kultúra és a művészet, a közbiztonság, a városi sürgősségi és diszpécserszolgálatok, a városépítés és a területgazdálkodás. A városlakók megítélése szempontjából várható pozitív hatások irányonként körvonalazódnak. Összefoglaljuk azokat a digitális eszközöket, amelyek lehetővé teszik a város életének és egyes szféráinak működési hatékonyságnövelését, és megalapozzák a kiegyensúlyozott városfejlesztési programok megvalósítását. A főbb digitális technológiák közül, amelyek megvalósítása a hatékony és komfortos városi környezet kialakítását célozza -adminisztratív szolgáltatások nyújtására szolgáló digitális platformok,a Big Data felhasználása adatelemzésre a város működésének különböző területein, blokklánc technológia, ipari tárgyak internete és tárgyak internete, ingyenes hozzáférés biztosítása WI-FI és 5G hálózatokhoz a város bármely pontján, a nyílt tudomány és oktatás városi digitális platformjainak fejlesztése, digitális rendszer létrehozása a városi közlekedés mozgásának figyelemmel kísérésére és a közbiztonság biztosítására. Ígéretes kutatási terület lehet a kiegyensúlyozott fejlesztést segítő városi digitalizációs projektek kiválasztására irányuló tervek kialakítása, mely a városlakók digitális változásainak érzékelését veszik figyelembe.

Abstract. The subject of the study is approaches to determine the perception of the approach to the perception of digitization processes by residents in the context of forming strategies for balanced development.The aim is to establish the significance ofcomprehending the impact of digital changes on crucial domains of urban living and their contribution to the success of developmental initiatives. The study utilizes generalization, analysis, and synthesis methods, alongside a systematic approach to formulate guidance for integrating digital products into sustainable urban development programs. The study is based on the methods of generalization, analysis and synthesis, and a systematic approach, which allow to formulate directions for the introduction of digital products into sustainable urban development programs. The main areas of city life in which it is advisable to implement digital solutions are investigated. These areas include urban governance and self-governance, utilities, energy conservation, digital city infrastructure, business, urban and public transportation, transportation infrastructure, social infrastructure, education, tourism, culture and the arts, public safety, urban emergency and dispatch services, urban construction, and land management. The basic principles of substantiating strategies for sustainable urban development are identified, among which human-centeredness is important. This principle implies that the strategy should focus on improving the quality of life of the city's population, based on the perception of solutions offered by the city's residents, convenience, accessibility and comfort of use. The digital technologies and products, the use of which in each sphere of city functioning, allows to increase the efficiency of implementation of the strategy of balanced development: the use of digital platforms for the provision of administrative services, the use of Big Date, digital payment systems for utilities, the creation of a single digital center, the introduction of the industrial Internet of things and 5-G for contactless operation of technical emergency services, blockchain technology, the use of cloud technologies for open science and education, the development of infrastructure, are outlined. It has been determined that the feasibility and effectiveness of digital solutions in cities is determined by the perception of their residents based on the level of their digital competencies, which increases the relevance of developingapproaches to assessing the readiness of city residents for digital change.