Оцінювання впливу екологічного контролю на забезпечення раціонального природокористування в Україні

Abstract

Резюме. Здійснення оцінки стану навколишнього природного середовища з боку державних органів влади є невід’ємною частиною забезпечення раціонального природокористування. В Україні реалізовувати функцію державного екологічного контролю покладено на територіальні органи Державної екологічної інспекції. Саме діяльність державних екологічних інспекцій, розташованих у 22 областях та м.Київ (без врахування тимчасово окупованих територій), покликана оцінювати вплив суб’єктів господарювання на довкілля шляхом проведення перевірок, оцінювання розмірів завданих збитків, накладання штрафів за виявлені правопорушення, притягнення до відповідальності тощо. На основі цього, за сприятливих умов, сутність екологічного контролю має забезпечувати раціональне природокористування. Проте, враховуючи поточний рівень забруднення довкілля постає питання чи забезпечує діяльність екологічних інспекцій раціональне природокористування та чи діяльність територіальних органів ефективною. Враховуючи це подальше дослідження базується на підтвердженні чи спростуванні гіпотези, що екологічний контроль здатен забезпечити раціональне природокористування. За допомогою інструментарію панельного регресійного моделювання було побудовано сімдесят шість моделей оцінювання впливу показників діяльності екологічних інспекцій на рівень забруднення довкілля атмосферного повітря, водних об’єктів і відходів, відповідні суми екологічних податкових надходжень та природоохоронні заходи. У результаті оцінювання було визначено, що лише декілька показників результативності екологічних інспекцій здатні сприяти раціональному природокористуванню. Це стосується водних ресурсів (реалізується у п’яти досліджених моделях), атмосферного повітря (стосується лише восьми факторних змінних), відходів (визначено вплив між сімома побудованими моделями). Тобто, було математично доведено, що діяльність екологічних інспекцій в Україні не можна назвати ефективною, а, отже, раніше висунута гіпотеза спростовується. Разом з тим, оскільки екологічна інспекція не виконує основні завдання і функції, які на неї покладено, то постає питання щодо необхідності у реорганізації такого органу екологічного нагляду та переоцінці кола їх повноважень.

A természeti környezet állapotának állami hatóságok általi értékelése az ésszerű természetgazdálkodás szerves részét képezi. Ukrajnában az állami környezetvédelmi ellenőrzés funkciójának végrehajtását az Állami Környezetvédelmi Főfelügyelőség területi szervei bízzák meg. A 22 megyében és Kijev városban (nem számítanak bele az ideiglenesen megszállt területek) működő állami környezetvédelmi ellenőrzési tevékenység a gazdasági társaságok környezetre gyakorolt hatásának felmérésére, ellenőrzések lefolytatására, az okozott kár mértékének felmérésére és pénzbírság kiszabására, bűncselekmények felderítéséret, felelősségre vonás stb. irányul. Ennek alapján kedvező feltételek mellett a környezeti ellenőrzés lényege biztosítani az ésszerű természetgazdálkodást. Figyelembe véve a környezetszennyezettség jelenlegi szintjét felmerül a kérdés, hogy a környezetvédelmi ellenőrzések tevékenysége biztosítja-e az ésszerű természetgazdálkodást, eredményes-e a területi szervek tevékenysége. Ennek ismeretében a további kutatások azon hipotézis megerősítésén vagy cáfolatán alapulnak, hogy a környezetszabályozás képes biztosítani a racionális természetgazdálkodást. Panelregressziós modellező eszközök segítségével hetvenhat modell készült a környezetvédelmi ellenőrzések mutatóiról a légköri levegő, víztestek és hulladékok környezetszennyezettségi szintjére a környezetvédelmi adóbevételek összegére és a környezetvédelmi intézkedésekre gyakorolt hatásának értékélésére. Az értékelés eredményeként megállapítotásra került, hogy a környezetvédelmi vizsgálatoknak csak néhány teljesítménymutatója képes hozzájárulni az ésszerű természetgazdálkodáshoz. Ez vonatkozik a vízkészletekre (öt vizsgált modellben alátámasztva), a légköri levegőre (csak nyolc tényezőváltozóra vonatkozik), a hulladékra (a hét modell közötti hatást határoztuk meg). Vagyis matematikailag bebizonyosodott, hogy Ukrajnában a környezetvédelmi ellenőrzések tevékenysége nem nevezhető hatékonynak, ezért a korábban felvetett hipotézis cáfolásra került. Mivel a környezetvédelmi felügyelet nem látja el a rá háruló fő feladatokat és funkciókat, felmerül a környezetvédelmi felügyeleti szerv átszervezésének és hatáskörének újraértékelése.

Abstract. Assessment of the state of the natural environment by state authorities is an integral part of ensuring rational nature management. In Ukraine, implementing the function of state environmental control is entrusted to the territorial bodies of the State Environmental Inspection. The activities of state environmental inspections located in 22 regions and the city of Kyiv (excluding temporarily occupied regions) are designed to assess the impact of economic entities on the environment by conducting inspections, assessing the amount of damage caused, imposing fines for detected offenses, holding them accountable, etc. Based on this, in favorable conditions, the essence of environmental control should ensure rational nature management. However, considering the current level of environmental pollution, the question of the efficiency of the activities of environmental inspections in ensuring of the rational nature management is crucial for investigation. Given this, further research is based on testing the hypothesis that environmental control is capable of ensuring rational nature management. Using the Stata panel regression modeling toolbox, seventy-six models were built to assess the impact of indicators of environmental inspections activity on the level of environmental pollution of atmospheric air, water bodies and waste, the corresponding amounts of environmental tax revenues and environmental protection measures. As a result of the assessment, it was determined that only a few actions of environmental inspections are capable of contributing to the rational use of nature. This applies to water resources (implemented in five studied models), atmospheric air (applies only to eight factor variables), waste (the influence between the seven constructed models is determined). It was mathematically proven that the activity of environmental inspections cannot be called effective, and therefore the previously put forward hypothesis is refuted. At the same time, since the environmental inspection does not perform the main tasks and functions assigned to it, the question arises regarding the need to reorganize such an environmental supervision body and reassess the scope of their powers.