Семантико-синтаксичний потенціал синкретичних підрядно-сурядних сполучників (на матеріалі творів В. Шевчука)

Abstract

Резюме. Статтю присвячено аналізові семантико-синтаксичного потенціалу синкретичних сполучників підрядності-сурядності в ідостилі Валерія Шевчука. Простудійовано специфіку синкретизму сполучних засобів на матеріалі творів «Дім на горі», «На полі смиренному», «Око прірви», «Початок жаху», «Привид мертвого дому», «Три листки за вікном». Вагомою для нашого дослідження стала класифікація синкретичних сполучних засобів Л. В. Шитик, розроблена на основі типології сполучників К. Г. Городенської. Досліджено функційний потенціал виокремлених сполучників підрядностісурядності як маркерів семантико-синтаксичних відношень у синкретичних складних реченнях. Схарактеризовано прикметні ознаки таких семантичних розрядів аналізованих сполучників: пояснювально-виокремлювальних, акцентовано-виокремлювальних, пояснювально-з’ясувальних, часово-зіставних, умовно-зіставних, допустово-протиставних. Різновиди сполучників співвіднесені з двома типами синкретичних складних речень: підрядними за формою і сурядними за значенням (пояснювальний і зіставлювальний підтипи) та підрядно-сурядними за формою і значенням (допустово-протиставний підтип). З’ясовано аналогійні семантико-синтаксичні відношення для парцельованих конструкцій. У синтаксичному варіанті простого ускладненого речення аналізовані сполучники витлумачені як маркери відокремленості другорядних членів речення та однорідності зв’язку між членами речення. Визначено граматичні й семантико-синтаксичні особливості авторського стилю в межах досліджуваної теми. Приклади з творів письменника підтвердили активність функціювання кожної з підгруп сполучників підрядності-сурядності та особливості їх семантикосинтаксичного вияву. Серед пояснювально-виокремлювальних сполучників найактивніше вживаним є зокрема, з-поміж акцентовано-виокремлювальних – особливо, у межах пояснювально-з’ясувальних – а саме, часово-зіставних, умовнозіставних – тоді як, коли …то, допустово-протиставних – хай …але, хоч …але. Визначено кількісні показники частотності вживання кожного сполучного засобу. Найменш представлена у творах В. Шевчука підгрупа акцентовановиокремлювальних сполучників, найчисельнішою є група допустово-протиставних.

Abstract. The article is devoted to the analysis of the semantic and syntactic potential of syncretic conjunctions of subordinate-coordinate in the idiostyle of Valery Shevchuk. The specifics of the syncretism of connecting means were studied on the material of the novels «House on the Mountain», «On the Humble Field», «Eye of the Abyss», «The Beginning of Horror», «The Ghost of the Dead House», «Three Leaves Outside the Window». L. V. Shytyk’s classification of syncretic connectives, developed on the basis of K. G. Horodenska’s typology of conоjuctions, became important for our research. The functional potential of highlighted conjunctions of subordination-sequential as markers of semantic-syntactic relations in syncretic complex sentences was investigated. Are characterized the salient features of such semantic categories of the analyzed conjunctions as: explanatory-distinctive, accented-distinctive, explanatory-exploratory, temporal-comparative, conditional-comparative, permissive-opposite. Types of conjunctions are correlated with two types of syncretic complex sentences: subordinate in form and coordinate in meaning (explanatory and comparative subtypes) and subordinate-sequential in form and meaning (permissive-opposite subtype). Analogous semantic-syntactic relations for parceled constructions have been clarified. In the syntactic version of a simple complex sentence, the analyzed conjunctions are interpreted as markers of the separation of the secondary sentence elements and the homogeneity of the connection between the elements of the sentence. Grammatical and semantic-syntactic features of the author’s style within the boundaries of the researched topic are determined. Examples from the writer’s works confirmed the active functioning of each of the subgroups of subordination-sequential conjunctions and the peculiarities of their semantic and syntactic manifestation. Among the explanatory-distinctive conjunctions, the most actively used is – зокрема, among the accented-distinctive ones – особливо, within the explanatory-finding ones – а саме, temporal-comparative, conditional-comparative – тоді як, коли …то, permissive-opposite – хай …але, хоч …але. Quantitative indicators of the frequency of use of each сonnective mean were determined. The subgroup of accenteddistinctive conjunctions is the least represented in the novels of V. Shevchuk, the group of permissive-opposite ones is the most numerous.

A tanulmány Valerij Sevcsuk munkássága alapján elemzi az alá- és mellérendeltségi viszony szinkretikus kötőszavaiban rejlő szemantikai-szintaktikai lehetőségeket. A kötőszók előfordulásait és sajátosságait a "Hegyi ház", "A szerény mezőn", "A mélység szeme", "A horror kezdete", "A holtak szelleme", "Ház", "Három levél az ablakon kívül" című művek szövegei alapján elemezzük. Kutatásunk során L. V. Shityk szinkretikus konnektívumok osztályozását vesszük alapul, amelyet K. G. Horodenskaya tipológiája alapján dolgoztak ki. Vizsgáltuk az alárendeltségi sorrend izolált kötőszavainak mint a szemantikaiszintaktikai viszonyok markereinek funkcionális potenciálját a szinkretikus komplex mondatokban. Az elemzett kötőszókat a következő szemantikai kategóriákba soroltuk: magyarázó-megkülönböztető, hangsúlyos-megkülönböztető, magyarázó-feltáró, időbeliösszehasonlító, feltételes-összehasonlító, megengedő-ellentétes. A kötőszótípusok kétféle szinkretikus összetett mondattal korrelálnak: formailag alárendelt és jelentésükben egymást követő (magyarázó és összehasonlító altípusok), valamint alárendelt-soros formában és jelentésben (megengedő-ellentétes altípus). Tisztáztuk a konstrukciók analóg szemantikai-szintaktikai kapcsolatait. Az egyszerű összetett mondat szintaktikai változatában az elemzett kötőszavak a mondat másodlagos tagjai elkülönülésének és a mondattagok közötti kapcsolat homogenitásának jelzőiként értelmeződnek. Meghatároztuk a szerző stílusának nyelvtani és szemantikai-szintaktikai sajátosságait a kutatott témakörön belül. Az író műveiből vett példák megerősítették az alárendelt kötőszók egyes alcsoportjainak aktív működését, szemantikai és szintaktikai megnyilvánulásuk sajátosságait. A legtöbbször előforduló kötőszavak: "зокрема", "особливо", "а саме", "тоді як, коли …то", "хай …але, хоч …але". Meghatároztuk az egyes kötőszavak előfordulási gyakoriságának mennyiségi mutatóit. V. Sevcsuk műveiben a legkevésbé előfordulóak az hangsúlyos-megkülönböztető kötőszavak csoportja, a legtöbb a megengedő-ellentétes.