Petőfi Sándor néhány verséről diákszemmel. Mozaikok a tanulói műelemzések kutatásából

Abstract

Tantervek mennek, tantervek jönnek, nyomukban elavult, majd megújult, illetőleg új tankönyvek sorakoznak időről időre, reformokra vagy korszerű szemléletre hivatkozva. Eközben újra és újra ki-kilendül, nekiiramodik a műközpontú vagy befogadás-központú irodalomtanítás csendes, avagy erősebb amplitúdójú vitája. Ehhez a diskurzushoz járul hozzá ez a tanulmány, miközben rávilágít a vita központjában lévő, akár ellentétesnek is nevezhető fogalompár közbülső metszetére, amikor a szépirodalmi olvasmány megértésének fokozatai és a poétikai szövegművekkel mint lírai alannyal történő tanulói szembesülés válik rendezőelvvé az irodalomóra világában. Ehhez a szakmai-pedagógiai tűnődéshez kapcsolódik a délmagyarországi Kelebia húsz 7.-es diákja műelemző dolgozata tényeinek, adatainak és összefüggéseinek a bemutatása az irodalom mint tantárgy tanítását és tanulását segítendő.

Резюме. У статті ідеться про те, що навчальні плани з’являються та зникають, слідом за ними час від часу ми можемо бачити застарілі, потім оновлені, а також нові підручники. Це відбувається завдяки реформам та сучасному підходу до вивчення літератури. Тим часом, знову і знову виринає дискусія про викладання літератури, орієнтованого на художній твір та на його сприймання учнями. Наголошено на тому, що дане дослідження вносить свій вклад саме до цього дискурсу, проливаючи світло на зв’язок між поняттями, що знаходяться в центрі дискусії, і які навіть можна назвати протилежними. Зазначено, що дослідження входить у цей дискурс у тій точці, коли ступінь розуміння прочитаного та зустріч учня з поетичними текстами як ліричними суб’єктами стають керівним принципом на уроках літератури. З цим професійнопедагогічним розмірковуванням пов’язана презентація фактів, даних і співвідношень аналізів художніх творів двадцяти учнів 7-го класу села Келебія, що знаходиться в Південній Угорщині, з метою допомогти викладати та вивчати літературу як навчальний предмет.

Abstract. Curricula come, curricula go, and they bring in their wake outdated, then updated, or even new textbooks from time to time, in the name of reforms or a modern perspective. Meanwhile, the quiet, or more intense debate swings back and forth, again and again between the work-centered or reception-centered literature teaching approaches. This paper contributes to this discourse while shedding light on the intersection of what can be called a pair of opposing concepts at the center of the debate, when the degrees of understanding a work of literature and the student's confrontation with poetical works as lyrical subjects become the organizing principle in the world of a literature class. This professional-pedagogical reflection is supported by a presentation of facts, data, and correlations of the analytical work of twenty 7th grade students from Kelebia in southern Hungary, in order to assist the teaching and learning of literature as a subject.