Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4229
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБерегсасі Анікоuk
dc.contributor.authorBeregszászi Anikóhu
dc.contributor.authorAniko Beregszaszien
dc.contributor.authorФединець Чіллаuk
dc.contributor.authorFedinec Csillahu
dc.contributor.authorЧерничко Степанuk
dc.contributor.authorCsernicskó Istvánhu
dc.contributor.authorCsernicsko Istvanen
dc.date.accessioned2024-09-09T11:43:19Z-
dc.date.available2024-09-09T11:43:19Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationIn І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 254-267.en
dc.identifier.isbn978-966-02-9518-6-
dc.identifier.urihttps://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4229-
dc.descriptionhttps://opac3.brff.monguz.hu/en/record/-/record/bibBRF00009299en
dc.description.abstractРезюме. Мовна політика. Політика – це свідома спланована діяльність держави, партії чи організації для досягнення певних суспільних, економічних, культурних чи інших цілей. Державна політика виявляється у всіх сферах життя сучасного суспільства – впливає на економіку, культуру, міграцію населення, зайнятість, освіту тощо. Відповідно до цього розрізняють різні й види: суспільну, економічну, культурну, освітню, демографічну тощо. Кожна держава повинна визначитися з мовою державного управління, соціальних установ, охорони здоров’я, знаків дорожнього руху тощо. Оскільки держава має вирішити, у якій сфері урядування яка мова використовуватиметься, вона, по суті, не може залишитися нейтральною щодо мов. Держава не може в ім’я етнокультурного нейтралітету не використовувати жодної1 . Так, її нейтралітет у сфері мовної політики не просто неможливий, а й небажаний2 . Тому держави проводять певну політику і щодо мов, які використовуються на їхній території. Це і є мовною політикою. Тобто мовна політика – це цілеспрямована діяльність держави чи іншої інституції або установи, що здійснює (зокрема і) політичну діяльність із метою впливу на мовну ситуацію. Мовна ситуація – сукупність тих демографічних (скільки мовців має певна мова), суспільних (який соціальний статус мають носії певної мови), правових (чи мають мовці право використовувати мову), економічних (чи має економічні переваги використання певної мови), освітніх (чи використовується мова на різних освітніх рівнях) чинників, які разом визначають сучасне та майбутнє мов, що використовуються в конкретному суспільстві. Їх ще називають чинниками мовної екології.uk
dc.language.isouken
dc.publisherІнститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН Україниen
dc.rightsAttribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 United States*
dc.rights.urihttp://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/*
dc.subjectугорська мовauk
dc.subjectмовна політикаuk
dc.subjectукраїнськa мовauk
dc.subjectЗакарпаттяuk
dc.titleСтатус української, угорської та інших мов на території сучасного Закарпаття: порівняльний аналізen
dc.typedc.type.chapteren
Appears in Collections:Csernicskó István

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Chernychko_Stepan_Fedynets_Chilla_Berehsasi_Aniko_Status_ukrainskoi_uhorskoi_ta_inshykh_mov_terytori_2020.pdfIn І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 254-267.166.16 kBAdobe PDFView/Open


This item is licensed under a Creative Commons License Creative Commons