Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4229
Назва: Статус української, угорської та інших мов на території сучасного Закарпаття: порівняльний аналіз
Автори: Берегсасі Аніко
Beregszászi Anikó
Aniko Beregszaszi
Фединець Чілла
Fedinec Csilla
Черничко Степан
Csernicskó István
Csernicsko Istvan
Ключові слова: угорська мовa;мовна політика;українськa мовa;Закарпаття
Дата публікації: 2020
Видавництво: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Вид документа: dc.type.chapter
Бібліографічний опис: In І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 254-267.
Короткий огляд (реферат): Резюме. Мовна політика. Політика – це свідома спланована діяльність держави, партії чи організації для досягнення певних суспільних, економічних, культурних чи інших цілей. Державна політика виявляється у всіх сферах життя сучасного суспільства – впливає на економіку, культуру, міграцію населення, зайнятість, освіту тощо. Відповідно до цього розрізняють різні й види: суспільну, економічну, культурну, освітню, демографічну тощо. Кожна держава повинна визначитися з мовою державного управління, соціальних установ, охорони здоров’я, знаків дорожнього руху тощо. Оскільки держава має вирішити, у якій сфері урядування яка мова використовуватиметься, вона, по суті, не може залишитися нейтральною щодо мов. Держава не може в ім’я етнокультурного нейтралітету не використовувати жодної1 . Так, її нейтралітет у сфері мовної політики не просто неможливий, а й небажаний2 . Тому держави проводять певну політику і щодо мов, які використовуються на їхній території. Це і є мовною політикою. Тобто мовна політика – це цілеспрямована діяльність держави чи іншої інституції або установи, що здійснює (зокрема і) політичну діяльність із метою впливу на мовну ситуацію. Мовна ситуація – сукупність тих демографічних (скільки мовців має певна мова), суспільних (який соціальний статус мають носії певної мови), правових (чи мають мовці право використовувати мову), економічних (чи має економічні переваги використання певної мови), освітніх (чи використовується мова на різних освітніх рівнях) чинників, які разом визначають сучасне та майбутнє мов, що використовуються в конкретному суспільстві. Їх ще називають чинниками мовної екології.
Опис: https://opac3.brff.monguz.hu/en/record/-/record/bibBRF00009299
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4229
ISBN: 978-966-02-9518-6
metadata.dc.rights.uri: http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/
Розташовується у зібраннях:Csernicskó István

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Chernychko_Stepan_Fedynets_Chilla_Berehsasi_Aniko_Status_ukrainskoi_uhorskoi_ta_inshykh_mov_terytori_2020.pdfIn І. Патер (від. ред.): Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Монографія. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2020. c. 254-267.166.16 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Ліцензія на матеріал: Ліцензія Creative Commons Creative Commons