A periférikus tulajdonnevek típusai az Új Ember c. katolikus hetilap hasábjain (2024. augusztus 11-i szám /LXXX. évf. 32./ alapján)

Abstract

A nyelv teljes szókészletéből az egyén aktív és passzív szókincset használ. Az aktív szókincs kifejezés azt jelenti, hogy azok a szavak alkotják, amelyeket az egyén nap mint nap használ. Ehhez tartoznak az alapvető szókincs szavai, valamint azok a lexémák a kiegészítő szókincsben, amelyek a személy munkájához, mindennapi életéhez és szórakozásához kapcsolódnak. Ezzel szemben a passzív szókincs olyan szavakat jelöl, amelyeket az egyén ugyan ismer, de nem használ rendszeresen. A nevek kutatása az onomasztika - a nyelvészet egyik ága. Segédtudományként számos más területen is hasznos lehet, és a 21. században egyre változatosabbá és sokrétűbbé válik. A tulajdonneveket különböző szempontokból lehet vizsgálni. E kutatásban a perifériára került tulajdonnevekre összpontosítunk. Az ilyen magyar tulajdonnevek élénken tükrözik a római katolikus vallási közösség értékrendjét, a vallásos élet sokszínűségét, vallási gyakorlatokat, vallással kapcsolatos személyeket, fontos eseményeket és intézményeket. Az egyházi tulajdonnevek kutatása azért fontos, mert ezek a nevek nemcsak vallási és kulturális értéket hordoznak, hanem a pontos kommunikációt segítve, történelmi, nyelvi és szociológiai összefüggésekre is rávilágítanak, tiszteletet mutatnak a vallási és kulturális hagyományok iránt. Segítenek azonosítani és megkülönböztetni a különböző vallási intézményeket, személyeket és helyeket, megérteni egy adott korszak vallási életét, a társadalom egyházi szervezeteit, valamint az egyház és a közösség kapcsolatát. Az egyházi tulajdonnevek pontos nyilvántartása segít(ene) akár a jogi és adminisztratív ügyekben is, például az ingatlanok nyilvántartásában és a tulajdonviszonyok tisztázásában. Rendszerezésük a források könnyebb nyilvántartását és hozzáférhetőségét tenné lehetővé, ilyen módon a kutatók és érdeklődők számára nyílna új stúdium; mivel gyakran kapcsolódnak helyi szokásokhoz és vallási rítusokhoz, dokumentálásuk segít a szokások megértésében és megőrzésében. A bemutatott, kommunikatív szükséglettől vezérelve létrejött és létrejövő elnevezések a szinkrón vallási névanyagot képviselik. Összegyűjtésük, rendszerezésük mind szerkezeti, mind szemantikai vonatkozásban a névanyagkutatás hiányosságaira mutat rá, hiszen a névtudományon kívül más tudományok számára is nagyon hasznos lenne.

Abstract. Out of the vast entire vocabulary of the language, the individual uses active and passive vocabulary. It follows from the expression itself that the active vocabulary is the totality of the words used by the individual every day. This includes the words of the basic vocabulary and the lexemes in the additional vocabulary that are related to the person's work, daily life, and entertainment. The term passive vocabulary, on the other hand, refers to the set of words an individual knows, but does not really use. The study of names is onomastics – a branch of linguistics. As a supplementary science, it can be useful in many other fields and is becoming increasingly diverse and multifaceted in the 21st century. Proper names can be examined from various perspectives. This research focuses on proper names that have moved to the periphery. Such Hungarian proper names vividly reflect the value system of the Catholic religious community, the diversity of religious life, religious practices, individuals related to faith, important events, and institutions. The research of church proper names is important because these names not only carry religious and cultural value, but also help accurate communication, shed light on historical, linguistic and sociological connections, and show respect for religious an cultural traditions. They help to identify and distinguish different religious institutions, persons and places, to understand the religious life of a given era, the church organizations of society, and the relationship between the church and the community. The accurate registration of church property names also helps in legal and administrative matters, for example in the registration of real estate and in clarifying ownership relationships. Their systematization would enable easier registration and accessibility of sources, thus opening up a new studio for reseatchers and interested parties; as they are often linked to local customs and religious rites, documenting them helps to understand and preserve customs. The names presented, created and emerging out of communicative need, represent the synchronic religious name corpus. Their collection and systematization, both structurally and semantically, highlight the gaps in name research, as they would be highly useful not only for onomastics but also for other sciences.

Резюме. З величезного лексичного запасу мови індивід використовує активний та пасивний словник. Як випливає з самого висловлювання, активний словник – це сукупність слів, якими людина користується щодня. До цього входять слова основного словника та лексеми додаткового словника, які пов'язані з роботою, повсякденним життям і розвагами особи. Пасивний словник, з іншого боку, позначає набір слів, які індивід знає, але не використовує активно. Дослідження імен, ономастика — це мовознавча дисципліна. Як допоміжна наука – вона може бути корисною для багатьох інших галузей і в XXI столітті стає дедалі різноманітною та багатогранною. Власні імена можна досліджувати з різних точок зору. У цьому дослідженні ми зосереджуємося на власних іменах, які вийшли на периферію. Це різноманіття угорських власних імен яскраво відображає ціннісні орієнтири римо-католицької релігійної громади, різноманіття релігійного життя, релігійні практики, осіб, пов’язаних з вірою, важливі події та інституції. Дослідження церковних власних імен є важливим, оскільки ці імена не лише несуть релігійну та культурну цінність, а й сприяють точному спілкуванню, проливають світло на історичні, мовні та соціологічні зв’язки, виявляють повагу до релігійних та культурних традицій. Вони допомагають ідентифікувати та розрізняти різні релігійні інституції, особи та місця, зрозуміти релігійне життя певної епохи, церковні організації суспільства та стосунки між церквою та громадою. Точна реєстрація назв церковного майна також допомагає в юридичних та адміністративних питаннях, наприклад, у реєстрації нерухомості та у з’ясуванні відносин власності. Їх систематизація уможливила б легшу реєстрацію та доступність джерел, відкривши таким чином нову студію для дослідників та зацікавлених сторін; оскільки вони часто пов’язані з місцевими звичаями та релігійними обрядами, їх документування допомагає зрозуміти та зберегти звичаї. Представлені імена, що виникають через комунікативну потребу, є частиною синхронного релігійного іменникового ресурсу. Їх збір і систематизація, як з конструктивного, так і з семантичного боку, виявляють недоліки в дослідженні імен, оскільки вони можуть бути дуже корисними не тільки для ономастики, а й для інших наук.