A nyelvi reáliák fordíthatóságának lehetőségei, kérdéskörének szerepe a kárpátaljai magyar nyelvű iskolai oktatásban

Abstract

Köztudott, hogy minden nyelv rendelkezik bizonyos lexikai egységekkel, amelyek gyakran nehézségeket okoznak a fordító számára. Ezek az egységek az adott nyelvben a mindennapi élet részei, a történelmi, kulturális hagyományokban gyökereznek, az adott kultúra ismerője számára reprezentálják valódi értékeiket. A sikeres kommunikációhoz a szükséges háttértudás tehát nélkülözhetetlen. A kultúraspecifikusság a fordítás szempontjából tehát nagyon is lényeges kérdés: függ a kontextustól, az adott kulturális keveredés szintjétől, akár a transzkulturalitás tényezőitől is. A nyelvek kölcsönhatása Kárpátalja esetében abszolút természetes jelenség. A kölcsönhatás foka a történelmi időszaktól, valamint az egyes települések lakosságának nemzetiségi összetételétől is nagymértékben függ. A történeti szókölcsönzések minden, e vidéken jelen lévő nemzet nyelvében szép számmal szerepelnek, sok esetben beépültek, hozzáidomultak a nyelv szókészletéhez. Az iskolának nagy szerepe van ennek a színes nyelvi környezetnek a közvetítésében. A gyereknek már az iskolásévekben meg kell tanulnia, hogy a multinacionális környezet számos lehetőséget ad a másik kultúrájának a megismeréséhez, ezáltal korán megtanulja a saját kulturális értékeinek a fontosságát is. A nyelvi reáliák pedig különösebb magyarázat nélkül, csak magukban közvetítik ezt a tudást és értéket a következő generáció számára. Az iskolai oktatásban számos lehetőség nyílik a nyelvek és kultúrák közötti kapcsolat, a fordítás, illetve a reáliák kérdésköreivel való munkára. Jelen tanulmány évfolyamonként gyűjti egybe azokat a témákat, amelyek keretén belül a tanár kitérhet ezekre a kérdésekre is, hiszen a tanterv előír számos olyan témát, ami a grammatika és a helyesírás szempontjából közelíti meg a helyes nyelvhasználat és helyes szövegalkotás kérdését, de szinte minden évfolyamon tartalmazza a tananyag a nyelvi kapcsolatok, a szókészlet rétegeződése, a jelentéstan, az idegen szavak használatának szabályait is. A nagyobb osztályokban pedig a stilisztikai és szövegalkotási ismeretek elsajátítása alkalmával, a diákok nyelvismeretét kihasználva lehet számos alkalom gondozni, ápolni anyanyelvünket, anyanyelvjárásunkat.

Abstract. Is well known that every language contains certain lexical units that often pose challenges for translators. These units are part of everyday life in the respective language, drawing from historical and cultural traditions, and represent their true values to those familiar with the culture. Therefore, background knowledge necessary for successful communication is indispensable.Cultural specificity is a crucial issue in translation, depending on the context, the level of cultural mixing, and factors of transculturality. The interaction of languages in Transcarpathia is a completely natural phenomenon. The degree of interaction greatly depends on historical periods and the ethnic composition of the populations in different towns. Historical loanwords are present in the languages of all the nationalities in the region and have often been integrated into the vocabulary. Schools play a significant role in conveying this vibrant linguistic environment. Children need to learn during their school years that a multinational environment offers many opportunities to understand other cultures, thus learning early on the importance of their own cultural values. Linguistic realia convey this knowledge and value to the next generation without requiring further explanation. In school education, there are numerous opportunities to work on the relationships between languages and cultures, translation, and the issue of realia. This study compiles topics by grade level, within which teachers can also address these questions, as the curriculum prescribes various topics that approach correct language use and text creation from the perspective of grammar and orthography. Almost every grade level also includes content on linguistic relationships, the layering of vocabulary, semantics, and the rules for using foreign words. In higher grades, while acquiring stylistic and compositional knowledge, students can use their language skills to nurture and maintain our mother tongue and dialect.

Резюме. Відомо, що кожна мова має певні лексичні одиниці, які часто створюють труднощі для перекладача. Ці одиниці є частиною повсякденного життя певної мови, корінням сягають історичних і культурних традицій, їх справжнє значення може бути зрозумілим лише для знавця відповідної культури. Отже, знання культурного контексту є необхідним для успішної комунікації. Культурна специфіка є дуже важливим питанням у перекладі: вона залежить від контексту, рівня змішування культур та навіть від елементів транскультурності. Взаємодія мов на Закарпатті є абсолютно природним явищем. Ступінь цієї взаємодії значною мірою залежить від історичного періоду, а також від національного складу населення окремих населених пунктів. Історичні запозичення слів у мові кожного народу, що мешкає в цьому регіоні, є численними, і чимало з них стали невід’ємною частиною словникового складу мови. Школа відіграє важливу роль у передачі цього багатого мовного середовища. Діти ще в шкільні роки повинні усвідомити, що багатонаціональне середовище надає численні можливості для знайомства з іншою культурою, таким чином вони з раннього віку вчаться цінувати власні культурні цінності. І мовні реалії передають ці знання та цінності наступним поколінням без будь-яких особливих пояснень. Шкільна освіта дає багато можливостей для роботи над питанням взаємозв’язку між мовами та культурами, перекладом та реаліями. У цьому дослідженні зібрано за класами теми, у межах яких вчитель може зупинятися на цих питаннях. Навчальна програма передбачає багато тем, які з граматичної та орфографічної точки зору підходять до питань правильного використання мови та створення текстів. Але майже в кожному класі в навчальну програму входять також правила мовних взаємозв'язків, розшарування словникового запасу, вивчення значення та вживання іншомовних слів. У старших класах під час вивчення стилістики та створення текстів, використовуючи мовні знання учнів, є багато можливостей для збереження й плекання рідної мови та діалекту.