A morális válság problémája Beckett Godot-ra várva című drámájában

Abstract

Cikkünkben a morális válság kérdését jártuk körbe, Beckett Godot-ra várva című abszurd drámája tükrében. Kutatásunk célja bizonyítani, hogy a szépirodalmi alkotásnak egyéni és társadalmi-politikai funkciója van, hiszen eszköztárával látó, gondolkodó és cselekvő egyéneket, polgárokat, embereket nevelhetünk.Kutatásunk módszeréül a szociológiai, strukturalista, kultúrtörténeti behaviorista módszereket választottuk.Nem véletlen témaválasztásunk. Bár az említett alkotás 1947-48 között íródott és 1953-ban került színpadra, a benne megfogalmazott emberi, morális, társadalmi problémák mai napig aktuálisak. A mai értékvesztett társadalomban különösen fontos felhívni a figyelmet azokra az alapvető problémákra, amelyek megoldásától az emberiség jövője függ. Ezek közé tartozik a vallás kérdése is. Tudjukés tapasztaljuk, hogy jelen korunk megváltozott világlátása szorosan összefügg a hitbéli értékektől, tanítástól való eltávolodástól, sokszor pedig annak tagadásától. Az ezzel járó következményeket a mindennapi életünkben is tapasztalhatjuk. Gondolunk itt többek között, a család funkcionális válságára, újra értelmezésére, átértékelésére, az egyre növekvő egyéni és közösségi agresszivitásra, elszigetelődésre, általában az ember egyéni és társadalmi életképtelenségére. Mivel minden folyamat megfékezése az alapoknál kezdődik, fontosnak tartjuk, hogy a szépirodalmi alkotás emberi, társadalmi-politikai stb. lehetőségeit maximálisan kiaknázzuk a közoktatásban. Ennek alapfeltétele a műalkotás megfelelő közvetítése, elemzése. Jelen cikkünkkel egyben egy szöveg közvetítési módot is prezentálunk, amely pedagógiai tapasztalatunk alapján, segíti a közoktatásban résztvevőket nem csupán az olvasás értékének felfedezésében, de a szöveg által közvetített tanítás melletti elköteleződésben és alkalmazásban is.

Abstract. In the article, we explore the issue of moral crisis in the light of Beckett's absurdist drama Waiting for Godot. The aim of our research is to prove that fictional works have a specific socio-political function, since we can educate individuals, citizens and people who see, think and act.We chose the sociological, structuralist, cultural-historical behaviorist methods as our research method.Our choice of topic is not accidental. Although the aforementioned work was written between 1947 and 1948 and staged in 1953, the human, moral, and social problems expressed in it are still relevant today.In today's devalued society, it is particularly important to draw attention to the fundamental problems as the future of humanity depends on their possible solution. Among them is the question of religion. We know and experience that the changed worldview of our time is closely related to our distancing from religious values and their teachings, and even in their denial. We can also experience the consequences of this in our everyday lives. We are thinking here, i.a.,of the family's functional crisis, its reinterpretation, its reevaluation, the ever-increasing individual and community aggressiveness, isolation, and the individual and social inability of man to live in general.Since the control of all processes starts at the foundations, we consider it important that the human, social and political, etc. possibilities of the work of fiction are used in public education to the maximum extent. The basic condition for this is the proper transmission and analysis of the work of art. With this article, we also present a method of text transmission, which, based on our pedagogical experience, helps those participating in public education not only to discover the value of reading, but also to commit to and apply text-mediated teaching.

Резюме. У статті розглядається проблема моральної кризи через призму абсурдної драми Бек-кета «Чекаючи на Годо». Метою нашого дослідження є доведення того, що художній твір має індивідуальну та суспільно-політичну функцію, оскільки за допомогою свого інструментарію здатний виховувати людей, які бачать, мислять і діють.Методологічною основою нашого дослідження є соціологічний, структураліс-тичний, культурно-історичний та біхевіористський підходи.Вибір теми дослідження не є випадковим. Незважаючи на те, що згаданий твір було написано у 1947–1948 роках і вперше поставлено на сцені у 1953 році, порушені в ньому людські, моральні та соціальні проблеми залишаються актуальними і сьогодні.У сучасному суспільстві, що втратило цінності, особливо важливо звертати увагу на основні проблеми, вирішення якихвизначає майбутнє людства. Серед цих проблем –і питання релігії. Ми розуміємо і спостерігаємо, що сучасне бачення світу тісно пов’язане з віддаленням від релігійних цінностей та навчання, а часто –і з їх запереченням. Наслідки цих змін ми відчуваємо ів повсякденному житті: функціональна криза сім’ї, її переосмислення, зростаюча індивідуальна і колективна агресивність, ізоляція, а також загальна соціальна та індивідуальна неспроможність.Оскільки подолання цих процесів має починатися з основ, ми вважаємо важливим максимально використовувати людські, соціальні та політичні можливості художніх творів у системі загальної освіти. Основною умовою цього є належна інтерпретація та аналіз творів. У цій статті ми також представляємо метод інтерпретації тексту, який, спираючись на наш педагогічний досвід, допомагає учасникам освітнього процесу не лише відкривати для себе цінність читання, а й долучатися до уроків, які передаються через текст, та впроваджувати їх у життя.