Támogatási programok és pályázati lehetőségek elemzése Kárpátalján (2022–2024)

Abstract

A tanulmány Kárpátalja finanszírozási forrásait és támogatási programjait vizsgálja a 2022–2024-es időszakban, a hadiállapot okozta nehéz körülmények között. A kutatás aktualitását az a kritikus szerep határozza meg, amelyet Kárpátalja tranzit-, humanitárius és gazdasági központként tölt be a belső menekültek tömeges megjelenése kapcsán, valamint a régió gazdasági fenntarthatóságának szükséges támogatása. 2022 elején a megye példátlan kihívásokkal szembesült, amelyek komplex pénzügyi forrásbevonást követeltek mind az állami költségvetésből, mind a nemzetközi donorok és szervezetek részéről. A tanulmány két fő támogatási irányt elemez részletesen: a szociális-humanitáriust (a belső menekültek támogatása, lakhatási programok finanszírozása, szociális infrastruktúra fejlesztése és a belső menekültek integrációja), valamint a gazdaságit (kis- és középvállalkozások támogatása, az agrárágazat fejlesztése, technológiai startupok és ipari parkok létrehozása). Részletesen vizsgálja a nemzetközi szervezetek (ENSZ, EU, USAID és mások), humanitárius alapok, illetve a szomszédos országok, különösen Magyarország szerepét, amely jelentős anyagi és pénzügy támogatást nyújtott ebben a nehéz időszakban, különösen az Egán Ede program révén (kis- és középvállalkozások, gazdálkodók támogatása), a Hungary Helps programmal (humanitárius segély, generátorok, iskolák és kórházak támogatása), a Magyar Ökumenikus Segélyszervezet (HIA), valamint az éves szociális támogatási program révén, amely a pedagógusokat, egészségügyi dolgozókat és kulturális szakembereket segíti. Külön figyelmet szentel az ukrán állami programok elemzésének, többek között a kedvezményes üzleti hitelprogram („Elérhető hitelek 5–7–9%”), a vállalkozók és gazdálkodók számára nyújtott „eMunka” támogatási program, az „eLakás” lakhatási program, a belső menekültek lakhatási költségeinek támogatását szolgáló „Menedék” program, illetve az ipari parkok létesítésének támogatása kerül bemutatásra. A tanulmány megállapítja, hogy a nemzetközi donorok és állami programok aktív támogatásának köszönhetően sikerült mérsékelni a társadalmi feszültségeket, elősegíteni a belső menekültek adaptációját, valamint megerősíteni a helyi gazdaságot. Bebizonyosodott, hogy a támogatási programok komplex megvalósítása kedvezően hatott a régió társadalmi-gazdasági stabilitására, és megteremtette a további fejlődés alapjait.

Резюме. Стаття присвячена дослідженню джерел фінансування та програм грантової підтримки Закарпатської області у складних умовах воєнного стану протягом 2022–2024 років. Актуальність дослідження зумовлена критичною роллю Закарпаття як транзитного, гуманітарного та економічного центру в умовах масштабних внутрішніх переміщень населення та необхідності підтримки економічної стійкості регіону. На початку 2022 року область зіткнулася з безпрецедентними викликами, що вимагали комплексного підходу до залучення фінансових ресурсів як із державного бюджету, так і міжнародних донорів і організацій. У статті здійснено аналіз двох основних напрямів підтримки регіону: соціальногуманітарного (допомога внутрішньо переміщеним особам, фінансування житлових програм, соціальна інфраструктура та інтеграція ВПО) і економічного (фінансування малого та середнього бізнесу, підтримка аграрного сектору, розвитку технологічних стартапів та індустріальних парків). Детально розглянуто роль міжнародних організацій (ООН, ЄС, USAID та інших), гуманітарних фондів, а також сусідніх країн, особливо Угорщини, яка надала значну фінансову й матеріальну підтримку у цей складний період через програму Egán Ede (гранти для малого та середнього підприємництва, фермерських господарств), програму Hungary Helps (гуманітарна допомога, генератори, підтримка лікарень і шкіл), Угорську Екуменічну службу (HIA) а також щорічну програму соціальної підтримки педагогів, медиків та культурних працівників. Окрему увагу приділено аналізу державних українських програм, серед яких програми пільгового кредитування бізнесу «Доступні кредити 5–7–9%», грантові програми для підприємців та аграріїв «єРобота», житлова програма «єОселя», програма компенсацій витрат на проживання внутрішньо переміщених осіб «Прихисток», створення індустріальних парків. Встановлено, що завдяки активній підтримці міжнародних донорів і державних програм вдалося зменшити соціальну напругу в регіоні, створити умови для адаптації ВПО і посилити місцеву економіку. Обґрунтовано, що комплексна реалізація програм підтримки мала позитивний вплив на соціально-економічну стабільність та створила основу для подальшого розвитку регіону.

Abstract. This article investigates funding sources and grant-support programs implemented in Zakarpattia region under the challenging conditions of martial law during 2022–2024. The relevance of this research is determined by Zakarpattia's critical role as a transit, humanitarian, and economic center amidst large-scale internal population displacement and the necessity to support regional economic sustainability. At the beginning of 2022, the region faced unprecedented challenges, demanding a comprehensive approach to attracting financial resources from the state budget, as well as from international donors and organizations. The study analyzes two main areas of regional support: the socio-humanitarian dimension (assistance to internally displaced persons, housing programs funding, social infrastructure development, and integration of IDPs) and the economic dimension (support for small and mediumsized businesses, agriculture sector assistance, technological startup development, and industrial parks creation). The role of international organizations (the UN, EU, USAID, and others), humanitarian funds, and neighboring countries, particularly Hungary, is thoroughly examined. Hungary provided substantial financial and material support during this challenging period through the Egán Ede program (grants for small and medium-sized enterprises and farming households), the Hungary Helps program (humanitarian aid, generators, support for hospitals and schools), the Hungarian Interchurch Aid (HIA), and an annual social-support program aimed at educators, healthcare workers, and cultural specialists. Special attention is paid to the analysis of Ukrainian state-run programs, such as preferential loan programs for businesses ("Affordable Loans 5–7–9%"), grant programs for entrepreneurs and farmers ("eRobota"), the housing program ("eOselya"), the IDP accommodation cost-compensation program ("Prykhystok"), and the creation of industrial parks. The study concludes that, owing to active support from international donors and state-run programs, social tensions in the region were reduced, conditions for IDP adaptation were created, and the local economy was strengthened. It is substantiated that comprehensive implementation of support programs has positively impacted socio-economic stability and laid foundations for further regional development.