Assessment of Vulnerabilities in the Real Sector of European Economies

Abstract

Abstract. The assessment of economic vulnerability is a key tool for analyzing the stability and resilience of the real sector of national economies, particularly in the context of global economic transformations and external shocks. This article proposes an approach to evaluating the economic vulnerability of the real sector in European countries, taking into account factors such as industrial development, macroeconomic indicators, and employment levels. A comprehensive methodology is introduced, combining the Entropy Weight Method (EWM) to determine indicator significance with a sensitivity and adaptability framework for measuring economic vulnerability. The study analyzes major macroeconomic indicators, including GDP growth rates, inflation, unemployment, and savings levels. Structural vulnerability of the real sector is assessed using statistical data from 2000 to 2023, and a Real Sector Vulnerability Index is developed based on data from the World Bank’s economic development indicators. The findings reveal significant regional disparities: countries in Northern and Western Europe exhibit lower levels of vulnerability due to balanced industrial structures and effective economic policies, while countries in Eastern and Southern Europe display greater sensitivity to economic shocks, reflecting structural imbalances. The methodology is based on econometric modeling tools and utilizes Python-based data analysis packages to explore dynamic relationships between macroeconomic variables over time. The results indicate that countries with diversified economic bases tend to demonstrate higher resilience, whereas economies with limited industrial diversification remain more susceptible to external risks. The proposed approach enhances the methodological foundation for evaluating economic vulnerability and provides a basis for informed policy decisions aimed at strengthening the resilience of the real sector under conditions of economic instability. The insights gained are of critical importance for policymakers in identifying and mitigating risk factors, thereby contributing to sustainable economic development across European regions.

A gazdasági sebezhetőség értékelése kulcsfontosságú eszköz az államok reálszektorának stabilitásának és ellenállóképességének elemzésére, különösen a globális gazdasági átalakulások és külső sokkok idején. A tanulmány olyan megközelítést mutat be, amely az európai országok reálszektorának gazdasági sebezhetőségét értékeli az ipari fejlettség, a makrogazdasági mutatók és a foglalkoztatási szint figyelembevételével. Egy átfogó módszertan került kidolgozásra, amely ötvözi az entrópiasúlyozási módszert (EWM) a mutatók jelentőségének meghatározására, valamint az érzékenységi és alkalmazkodási rendszerrel a gazdasági sebezhetőség mérésére. A kutatás során a főbb makrogazdasági indikátorokat – például a GDP-növekedést, inflációt, munkanélküliséget és megtakarításokat – elemezték. A reálszektor strukturális sebezhetőségének értékeléséhez a 2000– 2023 közötti időszak statisztikai adatai, valamint a Világbank adataira épülő Reálszektor Sebezhetőségi Index került alkalmazásra. Az eredmények jelentős regionális eltéréseket mutatnak: Észak- és NyugatEurópa országai alacsonyabb sebezhetőséget mutatnak a kiegyensúlyozott ipari struktúrának és hatékony gazdaságpolitikának köszönhetően, míg Kelet- és Dél-Európa országai nagyobb érzékenységet mutatnak a gazdasági sokkokkal szemben, ami a szerkezeti aránytalanságokra vezethető vissza. A kutatás módszertana ökonometriai modellezési eszközökre épül Python programkörnyezet alkalmazásával, amely lehetővé tette a makrogazdasági változók közötti dinamikus kapcsolatok elemzését. Az eredmények azt mutatják, hogy a diverzifikált gazdasági bázissal rendelkező országok nagyobb ellenállóképességgel bírnak, míg a korlátozott ipari diverzifikációval rendelkező gazdaságok továbbra is sebezhetőbbek maradnak a külső kockázatokkal szemben. Az ismertetett megközelítés elmélyíti a gazdasági sebezhetőség értékelésének módszertani alapjait, és alapot teremt olyan politikai döntések megalapozásához, amelyek a reálszektor ellenállóképességének növelését célozzák gazdasági instabilitás esetén. A levont következtetések különösen fontosak az európai régiók fenntartható gazdasági fejlődési stratégiáinak kidolgozása szempontjából.

Резюме. Оцінка економічної вразливості є ключовим інструментом для аналізу стабільності та стійкості реального сектору економіки держав, особливо в умовах глобальних економічних трансформацій та зовнішніх шоків. У статті розглянуто підхід до оцінювання економічної вразливості реального сектору економіки європейських країн із урахуванням таких чинників, як промисловий розвиток, макроекономічні показники та рівень зайнятості населення. Запропоновано комплексну методологію, що поєднує метод ентропійної ваги (EWM) для визначення значущості індикаторів із системою чутливості та адаптивності для вимірювання економічної вразливості. У дослідженні проаналізовано основні макроекономічні індикатори, зокрема темпи зростання ВВП, рівень інфляції, безробіття та заощаджень. Для оцінювання структурної вразливості реального сектору використано статистичні дані за період 2000– 2023 років, а також розроблено Індекс вразливості реального сектору економіки на основі даних Світового банку. Результати дослідження свідчать про значні регіональні відмінності: країни Північної та Західної Європи характеризуються нижчим рівнем вразливості завдяки збалансованій промисловій структурі та ефективній економічній політиці, тоді як країни Східної та Південної Європи демонструють вищу чутливість до економічних шоків, що зумовлено наявністю структурних диспропорцій. Методологія дослідження базується на інструментах економетричного моделювання з використанням програмного середовища Python, що дозволило здійснити аналіз динамічних взаємозв’язків між макроекономічними показниками. Отримані результати засвідчують, що країни з диверсифікованою економічною базою мають вищу стійкість, тоді як економіки з обмеженою промисловою диверсифікацією залишаються більш уразливими до зовнішніх ризиків. Запропонований підхід поглиблює методологічні засади оцінювання економічної вразливості та формує основу для обґрунтування політичних рішень, спрямованих на зміцнення стійкості реального сектору в умовах економічної нестабільності. Представлені висновки мають важливе значення для розроблення стратегій сталого економічного розвитку в регіонах Європи.