Економіка щастя країн світу: дескриптивний аналіз

Abstract

Резюме. У роботі досліджується індекс щастя як комплексний показник добробуту населення у різних країнах. Метою статті є дослідження соціально-економічних факторів, що впливають на формування щасливої нації в сучасному світі. Розглянуто ключові складові індексу, такі як суб'єктивне благополуччя, економічний розвиток, соціальна підтримка, тривалість здорового життя, свобода вибору, щедрість та сприйняття корупції. Кластерний аналіз даних за 2005–2023 роки виокремив шість головних кластерів країн, кожен з яких характеризується унікальними факторами, що впливають на рівень щастя. У дослідженні також застосовано порівняльний та статистичний аналіз для оцінки залежностей між ключовими змінними, що визначають добробут, такими як ВВП на душу населення, рівень соціальної підтримки та тривалість життя. Виявлено тісний взаємозв’язок між економічними показниками та суб’єктивним рівнем щастя, а також підкреслено важливість соціальної взаємодії, рівня довіри в суспільстві та сприйняття справедливості. Результати дослідження індексу щастя демонструють, що добробут населення є багатогранним явищем, яке залежить від взаємодії економічних, соціальних, екологічних та емоційних чинників. Аналіз показав, що економічний розвиток є важливим, але не єдиним чинником формування щастя. Соціальна підтримка, свобода вибору, прозорість урядових структур та емоційний стан населення мають не менш важливе значення. Водночас, суб’єктивність оцінок та культурні відмінності у сприйнятті щастя створюють певні виклики для уніфікованого підходу до оцінки добробуту. Застосування кластерного аналізу дозволило ідентифікувати не лише глобальні тенденції, але й регіональні особливості. Ці особливості потребують врахування при формуванні міжнародних стратегій. Підвищення рівня щастя населення вимагає комплексного підходу, який враховує економічні, соціальні, культурні та психологічні аспекти. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки національних і міжнародних стратегій, спрямованих на підвищення якості життя та гармонізацію суспільних відносин у глобальному масштабі.

A tanulmány a boldogságindexet a különböző országok lakosságának jólétének átfogó mutatójaként vizsgálja. A cikk célja, hogy tanulmányozza azokat a társadalmi-gazdasági tényezőket, amelyek befolyásolják a boldog nemzet kialakulását a modern világban. Az index olyan kulcselemeit veszik figyelembe, mint a szubjektív jólét, a gazdasági fejlődés, a társadalmi támogatottság, a várható egészséges élettartam, a választás szabadsága, a nagylelkűség és a korrupció észlelése. A 2005–2023 közötti időszakra vonatkozó adatok klaszterelemzése hat fő országcsoportot azonosított, amelyek mindegyikét egyedi, boldogságszintet befolyásoló tényezők jellemezték. A tanulmány összehasonlító és statisztikai elemzéssel is felmérte a jóllétet meghatározó kulcsváltozók, például az egy főre jutó GDP, a társadalmi támogatottság szintje és a várható élettartam közötti összefüggéseket. A gazdasági mutatók és a boldogság szubjektív szintjei között szoros összefüggést azonosítottak, és hangsúlyozták a társadalmi interakció fontosságát, a társadalomba vetett bizalom szintjét és az igazságosság megítélését. A boldogságindex vizsgálat eredményei azt mutatják, hogy a lakosság jólléte sokrétű jelenség, amely gazdasági, társadalmi, környezeti és érzelmi tényezők kölcsönhatásától függ. Az elemzés kimutatta, hogy a gazdasági fejlődés fontos, de nem az egyetlen tényező a boldogság formálásában. A társadalmi támogatottság, a választás szabadsága, a kormányzati struktúrák átláthatósága és a lakosság érzelmi állapota egyaránt fontos. Ugyanakkor az értékelések szubjektivitása és a boldogság észlelésének kulturális különbségei bizonyos kihívásokat jelentenek a jólét felmérésének egységes megközelítése számára. A klaszteranalízis segítségével nemcsak a globális trendeket, hanem a regionális jellemzőket is azonosíthattuk. Ezeket a jellemzőket figyelembe kell venni a nemzetközi stratégiák kialakításakor. A lakosság boldogságszintjének növelése átfogó megközelítést igényel, amely figyelembe veszi a gazdasági, társadalmi, kulturális és pszichológiai szempontokat. A vizsgálat eredményei alapul szolgálhatnak az életminőség javítását és a társadalmi viszonyok globális szintű harmonizációját célzó nemzeti és nemzetközi stratégiák kidolgozásához.

Abstract. The paper examines the happiness index as a comprehensive indicator of the well-being of the population in different countries. The purpose of the article is to study the socio-economic factors that influence the formation of a happy nation in the modern world. The key components of the index are considered, such as subjective well-being, economic development, social support, healthy life expectancy, freedom of choice, generosity and perception of corruption. The cluster analysis of the 2005-2023 data identified six main clusters of countries, each characterized by unique factors that influence the level of happiness. The study also used comparative and statistical analysis to assess the relationships between key variables that determine well-being, such as GDP per capita, social support and life expectancy. The study reveals a close relationship between economic indicators and subjective levels of happiness, and emphasizes the importance of social interaction, the level of trust in society and the perception of justice. The results of the happiness index study demonstrate that the well-being of the population is a multifaceted phenomenon that depends on the interaction of economic, social, environmental and emotional factors. The analysis showed that economic development is an important but not the only factor in shaping happiness. Social support, freedom of choice, transparency of government structures, and the emotional state of the population are equally important. At the same time, the subjectivity of assessments and cultural differences in the perception of happiness pose certain challenges for a unified approach to assessing well-being. The use of cluster analysis allowed us to identify not only global trends, but also regional peculiarities. These peculiarities need to be taken into account when formulating international strategies. Improving the level of happiness of the population requires a comprehensive approach that takes into account economic, social, cultural and psychological aspects. The results of the study can serve as a basis for developing national and international strategies aimed at improving the quality of life and harmonizing social relations on a global scale.