International Financial Sources for Ukraine’s Economic Development: National Priorities and Regional Opportunities in Transcarpathia

Abstract

Abstract. The role of international financial sources in the development of Ukraine's economy has significantly increased against the background of Russia's full-scale invasion and the country's strategic course towards European integration. The article examines the structure, dynamics and relevance of international financial assistance to Ukraine's national economic priorities, and assesses the specifics of the use of these resources at the regional level, in particular in the Zakarpattia region. Based on the latest data on the activities of multilateral institutions, bilateral donors and private investment channels, the author reveals which economic development programmes were financed by external financing. It is emphasized that multilateral financial institutions such as the IMF, the World Bank, the EBRD and the European Investment Bank (EIB) play a leading role, focusing mainly on maintaining fiscal stability, rebuilding infrastructure and implementing governance reforms. Bilateral donors also provide a significant amount of assistance in the form of grants, concessional loans and technical support mechanisms, among which the European Union, the United States and Japan are the leading ones. The structure of US financial assistance for the period 2019-2024 is analyzed. It is stated that the attraction of private investment, which is critical for long-term sustainable development, remains limited due to the persistence of security risks. It has been established that in the structure of all external financial assistance to Ukraine in 2024, multilateral financial institutions provided 25-30% of all funding, bilateral donors - 65-70%, while private investment amounted to less than 5%. The article examines the regional potential of Transcarpathia and the peculiarities of the region's participation in international financial support programmes. A parallel is drawn between national economic development priorities and regional initiatives. Despite the positive developments, problems remain, including limited administrative capacity at the local level, transparency issues, and insufficient attraction of private investment. The article concludes that in order to maximize the effectiveness of international financial support and accelerate the processes of post-war recovery and European integration, Ukraine needs to strengthen the alignment of external financing with regional development strategies and to develop public-private partnerships more actively.

A nemzetközi pénzügyi források szerepe jelentősen megnövekedett Ukrajna gazdaságában az Oroszország által indított teljes körű invázió és az ország európai integrációt célzó stratégiai irányvonala következtében. A tanulmány elemzi az Ukrajnának nyújtott nemzetközi pénzügyi segítség struktúráját, dinamikáját és annak összhangját a nemzeti gazdasági prioritásokkal, valamint értékeli e források régiós szintű felhasználását, különös tekintettel Kárpátalja területére. A multilaterális intézmények, kétoldalú donorok és magánberuházási csatornák aktuális adatai alapján a szerző feltárja, hogy mely gazdaságfejlesztési programokat finanszíroztak külső forrásból. A tanulmány hangsúlyozza, hogy a multilaterális pénzügyi intézmények – így az IMF, a Világbank, az EBRD és az Európai Beruházási Bank (EBB) – vezető szerepet töltenek be, főként a fiskális stabilitás támogatására, az infrastruktúra helyreállítására és a közigazgatási reformok végrehajtására összpontosítva. Jelentős támogatást nyújtanak továbbá kétoldalú donorok – köztük az Európai Unió, az Egyesült Államok és Japán – támogatások, kedvezményes hitelek és technikai segítségnyújtási mechanizmusok formájában. A tanulmány elemzi az Egyesült Államok pénzügyi támogatásának szerkezetét a 2019–2024 közötti időszakban. Megállapítást nyert, hogy a hosszú távú fenntartható fejlődéshez nélkülözhetetlen magánberuházások továbbra is korlátozottak a fennálló biztonsági kockázatok miatt. 2024-ben Ukrajna teljes nemzetközi pénzügyi támogatásán belül a multilaterális intézmények 25–30%-át, a kétoldalú donorok 65–70%-át biztosították, míg a magánberuházások aránya nem haladta meg az 5%-ot. A tanulmány feltérképezi Kárpátalja régiós lehetőségeit és részvételét a nemzetközi pénzügyi támogatási programokban, párhuzamot vonva az országos gazdaságfejlesztési prioritások és a regionális kezdeményezések között. A pozitív előrelépések ellenére továbbra is problémát jelent a helyi szintű közigazgatási kapacitások korlátozottsága, az átláthatósági kérdések és a magántőke alacsony mértékű bevonása. A cikk arra a következtetésre jut, hogy a nemzetközi pénzügyi támogatás hatékonyságának maximalizálása, valamint Ukrajna háború utáni újjáépítési és európai integrációs folyamatainak felgyorsítása érdekében elengedhetetlen a külső finanszírozás regionális fejlesztési stratégiákhoz való igazítása, valamint a köz- és magánszféra partnerségek aktívabb fejlesztése.

Резюме. Роль міжнародних фінансових джерел у розвитку економіки України значно посилилася на тлі повномасштабного вторгнення Росії та стратегічного курсу країни на європейську інтеграцію. У статті досліджується структура, динаміка та відповідність міжнародної фінансової допомоги національним економічним пріоритетам України, а також оцінюються особливості використання цих ресурсів на регіональному рівні, зокрема в Закарпатській області. Спираючись на актуальні дані про діяльність багатосторонніх установ, двосторонніх донорів і приватних інвестиційних каналів, автором розкрито, які програми економічного розвитку фінансувалися за рахунок зовнішнього фінансування. Наголошено, що багатосторонні фінансові установи, такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), відіграють провідну роль, зосереджуючись переважно на підтримці фіскальної стабільності, відновленні інфраструктури та реалізації реформ у сфері управління. Значний обсяг допомоги у формі грантів, пільгових кредитів та механізмів технічної підтримки також надають двосторонні донори, серед яких провідними є Європейський Союз, США та Японія. Проаналізовано структуру фінансової допомоги США за період 2019-2024 рр. Констатовано, що залучення приватних інвестицій, які є критично важливими для довгострокового сталого розвитку, залишається обмеженим через збереження ризиків безпеки. Встановлено, що в структурі всієї зовнішньої фінансової допомоги Україні у 2024 році багатосторонні фінансові установи забезпечили 25-30% всього фінансування, двосторонні донори - 65-70%, тоді як приватні інвестиції становили менше 5%. Досліджено регіональні можливості Закарпаття та особливості участі регіону в міжнародних програмах фінансової підтримки. Проведено паралель між національними пріоритетами економічного розвитку та регіональними ініціативами. Незважаючи на позитивні зрушення, залишаються проблеми, зокрема обмежені адміністративні спроможності на місцевому рівні, питання прозорості та недостатнє залучення приватних інвестицій. У статті зроблено висновок, що для максимізації ефективності міжнародної фінансової підтримки та прискорення процесів післявоєнного відновлення та євроінтеграції України необхідно посилити відповідність зовнішнього фінансування регіональним стратегіям розвитку та активніше розвивати державно-приватні партнерства.