Собівартість реалізованих товарів: спірні аспекти визначення та обліку

Abstract

Резюме. Поняття «собівартість реалізованих товарів» поповнило бухгалтерську термінологію внаслідок уведення в дію НП(С)БО 9 «Запаси». Суб’єкти господарювання, котрі провадять оптову і роздрібну торгівлю, щомісячно визначають і списують собівартість реалізованих товарів. Типові кореспонденції рахунків операцій списання товарів, що вибули унаслідок реалізації, затверджені Міністерством фінансів України. Представлений у НП(С)БО 9 «Запаси» приклад обчислення й запису в рахунках бухгалтерського обліку собівартості реалізованих товарів – спірний. Поняття «собівартість» не властиве сфері купівлі-продажу, у якій відсутній процес виготовлення предмету торгівлі. У статті з’ясовано економічну сутність поняття «собівартість реалізованих товарів»; розглянуто встановлений Міністерством фінансів України порядок узагальнення облікової інформації на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»; обґрунтовано спосіб формування на цьому субрахунку первісної вартості реалізованих товарів. Під час дослідження порушеного у статті питання застосовано контентаналіз, такі методи, як порівняльно-правовий, аргументація, дедукція та індукція. Відзначено, що з огляду на торговельно-технологічний процес суб’єктів оптової й роздрібної торгівлі некоректно вживати поняття «собівартість реалізованих товарів». Доведено, що у торговельних підприємствах мова може йти лише про первісну вартість таких товарів, у закладах ресторанного господарства – про первісну вартість реалізованих покупних товарів і первісну вартість сировини та купівельних напівфабрикатів, використаних для приготування реалізованої власної продукції. В алгоритмі обчислення собівартості реалізованих товарів, встановленому п. 22 НП(С)БО 9 «Запаси», і прикладі його застосування, наведеному в додатку до цього стандарту бухгалтерського обліку, констатовано помилки методологічного характеру. Запропоновано порядок запису в рахунках бухгалтерського обліку операцій списання продажної вартості реалізованих матеріально відповідальними особами товарів, формування у дебеті субрахунка 902 первісної вартості таких товарів. Зауваження і пропозиції до НП(С)БО 9 спрямовані на усунення наявних у ньому суперечностей, уточнення економічних понять. Рекомендований спосіб узагальнення облікової інформації на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» характерний для цього субрахунку бухгалтерського обліку, документально обґрунтований.

A számviteli terminológia gazdagodott az " Értékesített árúk önköltségi értéke" fogalmában a 9. Nemzeti számviteli szabvány (standard) "Készletek" bevezetésének eredményeként. A nagy- és kiskereskedelmet folytató jogi személyek havonta meghatározzák és leírják az eladott áruk bekerülési értékét. Az Ukrajna Pénzügyminisztériuma által jóvá vannak hagyva az értékesítés eredményeként elidegenített áruk leírási műveleteire vonatkozó számviteli kontírozások. Az eladott áruk "költségének" kiszámítására és könyvelésére vonatkozó példa a 9. Nemzeti számviteli szabvány (standard) "Készletek" című dokumentumban bemutatott számlákon ellentmondásos. A "költség" fogalma nem sajátos a vásárlás és az értékesítés szférájában, ahol nincs a kereskedelmi tétel gyártási folyamata. A cikkben fel van tárva az "Értékesített árúk önköltségi értéke" fogalmának gazdasági lényege; meg van vizsgálva az Ukrajna Pénzügyminisztériuma által létrehozott 902 "Értékesített árúk önköltségi értéke" alszámlán szereplő számviteli információk összegzésének jogi eljárása; meg van alapozva az eladott áruk bekerülési értékének ezen az alszámlán történő kezdeti kialakításának módszere. A cikkben felvetett kérdés tanulmányozására a tartalomelemzést és olyan módszereket vannak alkalmazva, mint az összehasonlító jogi, érvelési, dedukciós és indukciós módszer. Meg van állapítva, hogy a nagy- és kiskereskedelmi egységek kereskedelmi és technológiai folyamatát tekintve helytelen az "Értékesített árúk önköltségi értéke" fogalmát használni. Bebizonyosodott, hogy a kereskedelmi vállalkozásoknál csak az ilyen áruk bekerülési értékéröl beszélhetünk, az éttermi létesítményeknél - a vásárolt és eladott áruk bekerülési értékéröl és a saját eladott termékek előállításához felhasznált nyersanyagok és vásárolt félkész termékek bekerülési értékéröl. Meg van állapítva, hogy módszertani hibák vannak az eladott áruk bekerülési értékének kiszámítására szolgáló algoritmusban, amelyet a 9. Nemzeti számviteli szabvány (standard) "Készletek" 22. pontja, valamint az e számviteli standard mellékletében bemutatott alkalmazási példa tartalmaz. Ki dolgozásra került egy javasolt eladott áruk eladási értékének a pénzügyi felelősök által történő leírására vonatkozó műveletek eljárása, és az ilyen áruk kezdeti bekerülési értékének a 902. alszámla terhére történő leírása. 9. Nemzeti számviteli szabványhoz (standardhoz) fűzött megjegyzések és javaslatok a benne lévő ellentmondások kiküszöbölésére és a gazdasági fogalmak tisztázására irányulnak. A 902. alszámlára vonatkozó számviteli információk összegzésének ajánlott módszere "Az eladott áruk bekerülési értéke " jellemző erre az alszámlára és dokumentálisan megalapozott.

Abstract. The accounting terminology was enriched in the concept of "cost of goods sold " as a result of the introduction of The National accounting regulations (standards) 9 "Inventories". The legal entities that conduct the wholesale and retail trade monthly determine and write off the cost of goods sold. The standard correspondence of accounts for the write-off operations of goods that were disposed of as a result of sale approved by the Ministry of Finance of Ukraine. The example of calculating and recording the "cost" of goods sold in the accounts presented in The National accounting regulations (standards) 9 "Inventories" is controversial. The concept of "cost" is not peculiar to the sphere of purchase and sale, in which there is no process of manufacturing of the trade item. In the article the economic essence of the concept of "cost of goods sold" was found out; the legal procedure for summarizing accounting information on subaccount 902 "Cost of Goods Sold" established by the Ministry of Finance of Ukraine was considered; the method of the initial cost of goods sold formation on this subaccount was substantiated. The content analysis and such methods as comparative legal, argumentation, deduction and induction were used to study the issue raised in the article. It was noted that given the trade and technological process of wholesale and retail trade entities, it is incorrect to use the concept of "cost of goods sold". It was proved that in trade enterprises we could only talk about the initial cost of such goods, in restaurant establishments - about the initial cost of purchased sold goods and the initial cost of raw materials and purchased semi-finished products used for the preparation of their own sold products. It was stated and argued that there are methodological errors in the algorithm for calculation of the cost of goods sold, enshrined in clause 22 of The National accounting regulations (standards) 9 "Inventories", and in the example of its application presented in the appendix to this accounting standard. It was proposed the procedure for operations of writing off the sales value of sold goods by financially responsible persons, and the formation of the initial cost of such goods in the debit of subaccount 902. The comments and suggestions to The National accounting regulations (standards) 9 are aimed at the elimination of contradictions in it and clarification of economic concepts. The recommended method of summarizing of accounting information on subaccount 902 "Cost of Goods Sold " specific to this subaccount was documented.