The Influence of Environmental Efficiency on the Financial Performance of JSE-Listed Food and Beverage Producers

Abstract

Abstract. Companies operating in the manufacturing sector are commonly perceived as the primary contributors to environmental pollution, leading to increasing apprehension regarding the environmental issues arising from their production processes. These companies’ consumption of energy and water, carbon emission, and waste generated during the production process contribute significantly to environmental pollution experienced within the industry. Other challenges that present substantial risks to the conservation of the environment include among others, global warming, air pollution, and water scarcity. Hence, it becomes imperative to seek alternative strategies to address the environmental challenges encountered by businesses during the execution of production operations. As a result, ecoefficiency represents a potential approach for restructuring industrial operations and activities with the aim of reducing the adverse environmental effects of businesses. Due to its ability to reduce resource depletion and to decrease pollution, eco-efficiency is regarded as a valuable tool for achieving sustainable development. It is also believed that if industries commit to environmental protection activities such as engagement in activities that promote eco-efficiency, financial performance can be improved. This paper therefore measured the effect of eco-efficiency on corporate net profit for selected Johannesburg Stock Exchange listed food and beverage manufacturing companies for the period 2012 to 2021. The Generalised Method of Moment (GMM) statistical model was used to measure the relationship between eco-efficiency and corporate net profit. Data were obtained from published annual integrated reports of the Johannesburg Stock Exchange (JSE) listed food and beverage manufacturing companies. In analysing the effect of energy conservation on corporate net profit, a positive yet insignificant relationship was revealed. Results further revealed that water conservation is positively yet insignificantly related to net profit. In the same vein, carbon reduction was found to be positively and insignificantly related to net profit. On the other hand, waste reduction and sales revenue (control variable) are negatively related to net profit. Therefore, the paper recommends that companies should minimise the consumption of energy and water and reduce carbon emissions to enhance corporate net profit. The paper further recommends future research on the effect of eco-efficiency on other company success indicators. Future research may expand the panel years beyond ten years and focus on other sectors.

A feldolgozóipari vállalatokat széles körben a környezetszennyezés fő okozóinak tekintik, ami egyre nagyobb aggodalomra ad okot gyártási folyamataik ökológiai hatásaival kapcsolatban. A gyártás során az energia- és vízfogyasztás, a szén-dioxid-kibocsátás és a hulladéktermelés magas szintje jelentősen hozzájárul az ágazat környezetszennyezéséhez. További környezeti kihívások, mint például a globális felmelegedés, a légszennyezés és a vízhiány tovább súlyosbítják ezeket a kockázatokat. Következésképpen sürgősen szükség van alternatív stratégiák meghatározására az ipari műveletekkel kapcsolatos környezeti hatások mérséklésére. Az ökológiai hatékonyság ígéretes megközelítésként jelent meg az ipari folyamatok átalakítására, hogy azok ökológiai lábnyomát a lehető legkisebbre csökkentsék. Az erőforrások kimerülésének és a szennyezésnek a csökkentése révén az öko-hatékonyságot a fenntartható fejlődés előmozdításának alapvető eszközeként ismerik el. Széles körben elterjedt az a nézet is, hogy a vállalati elkötelezettség a környezettudatos gyakorlatok iránt, beleértve az öko-hatékonyságot fokozó gyakorlatokat is, pozitívan befolyásolhatja a pénzügyi teljesítményt. Ez a tanulmány a 2012-2021 közötti időszakban a Johannesburgi Értéktőzsdén (JSE) jegyzett, kiválasztott élelmiszer- és italgyártó vállalatok esetében vizsgálja az öko-hatékonyság hatását a vállalati nettó nyereségre. Az öko-hatékonysági mutatók és a nettó nyereség közötti kapcsolat értékelésére a GMM-modellt (Generalized Method of Moments) alkalmazták. Az adatokat a kiválasztott vállalatok közzétett éves integrált jelentéseiből gyűjtötték. Az elemzés pozitív, de statisztikailag jelentéktelen kapcsolatot mutatott ki az energiatakarékosság és a nettó nyereség között. Hasonlóképpen, a víztakarékosság és a szén-dioxid-kibocsátás csökkentése is pozitív, de nem szignifikáns kapcsolatban állt a nettó nyereséggel. Ezzel szemben a hulladékcsökkentés és az árbevétel (kontrollváltozóként használt) negatív kapcsolatot mutatott a nettó nyereséggel. Ezen eredmények alapján a tanulmány azt javasolja, hogy a vállalatok fokozzák az energia- és vízfogyasztás csökkentésére és a szén-dioxidkibocsátás minimalizálására irányuló erőfeszítéseiket a nyereségesség növelése érdekében. Emellett a jövőbeli kutatásoknak fel kell tárniuk az öko-hatékonyság hatását a vállalati teljesítmény más mutatóira, hosszabb időszakokat kell figyelembe venniük, és ki kell terjeszteniük a hatókörüket a gazdaság más ágazataira is.

Резюме. Компанії виробничого сектору широко визнаються одними з основних джерел забруднення довкілля, що зумовлює зростаюче занепокоєння щодо екологічних наслідків їхніх виробничих процесів. Високий рівень споживання енергії та води, викиди вуглецю та утворення відходів у процесі виробництва суттєво сприяють погіршенню стану навколишнього середовища в цій галузі. Додаткові екологічні виклики, такі як глобальне потепління, забруднення повітря та нестача води, лише посилюють ці ризики. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба у пошуку альтернативних стратегій для зменшення негативного впливу промислових операцій на довкілля. Еко-ефективність розглядається як перспективний підхід до реструктуризації виробничих процесів з метою мінімізації їхнього екологічного сліду. Завдяки здатності зменшувати виснаження ресурсів і знижувати рівень забруднення, еко-ефективність визнається важливим інструментом досягнення сталого розвитку. Також поширеною є думка, що залучення компаній до екологічно відповідальної діяльності, зокрема спрямованої на підвищення еко-ефективності, може позитивно впливати на фінансові результати. У цьому дослідженні проаналізовано вплив еко-ефективності на чистий прибуток обраних компаній з виробництва продуктів харчування та напоїв, що котируються на Йоганнесбурзькій фондовій біржі (JSE), у період з 2012 по 2021 рік. Для оцінки взаємозв’язку між показниками екоефективності та чистим прибутком було використано модель узагальнених моментів (GMM). Дані отримано з опублікованих щорічних інтегрованих звітів обраних компаній. Результати аналізу засвідчили позитивний, але статистично незначущий зв’язок між енергозбереженням і чистим прибутком. Аналогічно, збереження води та скорочення викидів вуглецю також продемонстрували позитивну, але незначущу кореляцію з прибутком. Водночас скорочення відходів і виручка від продажу (використана як контрольна змінна) виявилися негативно пов’язаними з чистим прибутком. На основі отриманих результатів дослідження рекомендує компаніям активізувати зусилля щодо зниження споживання енергії та води, а також скорочення викидів вуглецю з метою підвищення прибутковості. Крім того, майбутні дослідження доцільно зосередити на впливі еко-ефективності на інші показники ефективності компаній, розширити часові межі панелі та охопити інші сектори економіки.