Звітність без кордонів: українські реалії в контексті МСФЗ

Abstract

Резюме. У сучасному світі фінансова звітність перестала бути внутрішньою справою окремої держави чи підприємства. В умовах глобалізації, інтеграції до світових ринків капіталу та зростаючої ролі інвесторів, стандарти прозорості, зрозумілості та порівнянності звітності набувають першочергового значення. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) стали «спільною мовою бізнесу» для більш ніж 140 країн світу. Водночас, Україна, попри значний прогрес у впровадженні МСФЗ, продовжує стикатися з рядом викликів: від нормативних суперечностей до практичних труднощів застосування стандартів у вітчизняному середовищі. Метою дослідження є: співвідношення між національною системою обліку та МСФЗ, виявлення прогалин, а також оцінка готовності українських підприємств до повноцінного звітування за міжнародними правилами. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, що дозволяють комплексно розкрити суть процесів гармонізації національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності із міжнародними стандартами: елементи методу аналізу і синтезу; порівняльний метод; системний підхід; метод узагальнення; інституційний підхід; емпіричні методи (контент-аналіз наукових джерел, нормативної бази, звітності підприємств). Аналіз наукових джерел та нормативної бази виявив суттєві розбіжності у концептуальних основах, принципах оцінки, визнання та розкриття інформації між МСФЗ та НП(С)БО. Визначено, що МСФЗ базуються на принципах економічної сутності та орієнтовані на потреби широкого кола користувачів, включаючи інвесторів, тоді як НП(С)БО більше орієнтовані на юридичну форму та потреби державних регуляторів. Досліджено практичний досвід українських підприємств. Окремо виділено перелік МСФЗ, які не мають повних аналогів у національній системі обліку, що створює значні методологічні прогалини та ускладнює перехід на міжнародні стандарти. Запропоновано ряд заходів для забезпечення ефективного впровадження МСФЗ: гармонізація законодавства, розробка методичного забезпечення, підвищення кваліфікації фахівців, розвиток технічної інфраструктури, сприяння культурі прозорості, адаптація МСФЗ для МСП. Реалізація запропонованих заходів сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні та зміцненню позицій українського бізнесу на міжнародній арені. Проведене дослідження підтверджує необхідність подальшої гармонізації національної системи обліку з МСФЗ на підставі здійснення комплексних заходів на законодавчому, методичному та освітньому рівнях. Впровадження цих заходів сприятиме більш ефективній інтеграції України у світовий економічний простір, підвищить довіру інвесторів та забезпечить зрозумілість і порівнянність фінансової інформації українських підприємств на міжнародному рівні.

A mai világban a pénzügyi kimutatások már nem csupán egy adott állam vagy vállalkozás belső ügyei. A globalizáció, a világ tőkepiaci integrációja és a befektetők szerepének növekedésével a beszámolók átláthatósága, érthetősége és összehasonlíthatósága kiemelt fontosságúvá vált. A nemzetközi pénzügyi beszámolási standardok (IFRS) a világ több mint 140 országában a „vállalkozások közös nyelvévé” váltak. Ugyanakkor Ukrajna, annak ellenére, hogy jelentős előrelépést tett az IFRS bevezetésében, továbbra is számos kihívással szembesül: a jogszabályi ellentmondásoktól kezdve a standardok hazai környezetben való alkalmazásának gyakorlati nehézségeiig. A kutatás célja: az összhang vizsgálata a nemzeti számviteli rendszer és az IFRS között, a hiányosságok feltárása, valamint az ukrán vállalkozások felkészültségének értékelése a nemzetközi szabályoknak megfelelő teljes körű beszámolásra. A kutatás módszertani alapját a tudományos és speciális módszerek összessége képezi, amelyek lehetővé teszik a nemzeti számviteli rendszer és pénzügyi beszámolás harmonizálásának folyamatainak átfogó elemzését a nemzetközi standardokkal: az elemzés és szintézis módszere; összehasonlító módszer; rendszerszemlélet; általánosítási módszer; intézményi megközelítés; empirikus módszerek (tudományos források, jogszabályi alapok, vállalati beszámolók tartalomelemzése). A tudományos források és a jogszabályi alapok elemzése jelentős eltéréseket mutatott a koncepciókban, az értékelési, elismerési és információtételi elveikben az IFRS és a helyi számviteli szabályok között. Az IFRS alapja az gazdasági szempontok és a széles körű felhasználói igények figyelembevétele, míg a nemzeti számviteli standardok inkább a jogi forma és az állami szabályozók igényeire összpontosítanak. A kutatás során az ukrán vállalkozások gyakorlati tapasztalatait is vizsgálták. Külön említésre került az IFRS néhány olyan eleme, amelynek nincs teljes megfelelője a nemzeti számviteli rendszerben, ami jelentős módszertani hiányosságokat, valamint a nemzetközi standardokra való átállás bonyolultságát eredményezi. A kutatás számos javaslatot tett az IFRS hatékony bevezetésének biztosítására: a jogszabályok harmonizálása, módszertani alapok kidolgozása, a szakemberek képzésének fejlesztése, a technikai infrastruktúra fejlesztése, az átláthatóság kultúrájának előmozdítása, valamint az IFRS alkalmazása a kis- és középvállalkozások számára. A javasolt intézkedések végrehajtása hozzájárulhat Ukrajna befektetési környezetének javításához és az ukrán vállalkozások nemzetközi versenyképességének megerősítéséhez. A kutatás megerősíti a nemzeti számviteli rendszer további harmonizálásának szükségességét az IFRS-hez, amelynek alapját átfogó intézkedések alkotják a jogszabályi, módszertani és oktatási szinten. Ezen intézkedések bevezetése elősegíti Ukrajna hatékonyabb integrálódását a globális gazdasági térbe, növeli a befektetők bizalmát és biztosítja az ukrán vállalkozások pénzügyi információinak érthetőségét, valamint összehasonlíthatóságát a nemzetközi szinten.

Abstract. In the contemporary global landscape, financial reporting has transcended the internal affairs of individual states or enterprises. Amidst globalization, integration into global capital markets, and the escalating role of investors, standards of transparency, understandability, and comparability of reporting are acquiring paramount significance. International Financial Reporting Standards (IFRS) have become the "common language of business" for over 140 countries worldwide. Simultaneously, Ukraine, despite substantial progress in IFRS implementation, continues to encounter a range of challenges, spanning from regulatory inconsistencies to practical difficulties in applying the standards within the domestic environment. The purpose of the article is to analyze the correlation between the national accounting system and IFRS, to identify existing gaps, and to assess the readiness of Ukrainian enterprises for full-fledged reporting under international regulations. The methodological foundation of the study comprises a synthesis of general scientific and specialized cognitive methods, enabling a comprehensive elucidation of the harmonization processes between the national accounting and financial reporting system and international standards. These methods include elements of analysis and synthesis; the comparative method; the systems approach; the generalization method; the institutional approach; and empirical methods (content analysis of scientific sources, regulatory frameworks, and enterprise financial statements). The analysis of scientific literature and the regulatory framework revealed significant discrepancies in the conceptual foundations, valuation principles, recognition criteria, and disclosure requirements between IFRS and National Accounting Regulations (NAS). It was determined that IFRS are based on the principle of economic substance and are oriented towards the needs of a broad spectrum of users, including investors, whereas NAS are more focused on legal form and the requirements of state regulators. The practical experience of Ukrainian enterprises was investigated. A distinct list of IFRS that lack complete analogues within the national accounting system was identified, highlighting substantial methodological gaps and complicating the transition to international standards. A series of measures to ensure the effective implementation of IFRS were proposed, including legislative harmonization, the development of methodological support, the enhancement of professional competence of specialists, the development of technical infrastructure, the promotion of a culture of transparency, and the adaptation of IFRS for Small and Medium-sized Enterprises (SMEs). The implementation of these proposed measures will contribute to the improvement of the investment climate in the country and the strengthening of the position of Ukrainian businesses in the international arena. The conducted research confirms the necessity for the further harmonization of the national accounting system with IFRS through the implementation of comprehensive measures at the legislative, methodological, and educational levels. The adoption of these measures will facilitate a more effective integration of Ukraine into the global economic space, enhance investor confidence, and ensure the understandability and comparability of Ukrainian enterprises' financial information at the international level.