Perényi Zsigmond hivatali pályája a Hétszemélyes Táblán

Abstract

A szakdolgozatom témája: Perényi Zsigmond tevékenysége a Hétszemélyes Táblán. Szakdolgozatom célja az volt, hogy bemutassam Perényi Zsigmond tevékenységét a Hétszemélyes Táblán, ezen belül is szerepét báró Wesselényi Miklós és Kossuth Lajos perében. A dolgozat megírása során forrás elemző és forrásfeldolgozó módszert alkalmaztam. A dolgozat forrásbázisát primér és szekunder források alkotják, köztük a Perényi család a Kárpátaljai Területi Állami Levéltár beregszászi részlegében őrzött néhány iratai. A kutatásom objektuma a Hétszemélyes Tábla, mint a reformkori Magyarország legfelsőbb bírói fóruma és annak működése a 19. században Magyarországon. A kutatásom tárgya Perényi Zsigmond tevékenysége a Hétszemélyes táblán, azon belül is szerepe Wesselényi Miklós, és Kossuth Lajos perében. A téma aktualitása abban rejlik, hogy a jogállamiság, a bíróság függetlenségének kérdéseit és a politikai szabadságjogokat veti fel a korabeli Magyarországon a perek kapcsán. A dolgozat első részében bemutatom a Perényi család történetét, kiemelve annak társadalmi szerepét és jelentőségét. Ezt követően Perényi Zsigmond életútját dolgozom fel, a helytartótanácsi kinevezésétől egészen a mártírhaláláig. A dolgozat középső részében részletesen foglalkozom a Magyar Királyi Kúria, a Királyi Tábla és a Hétszemélyes Tábla működésével, hatáskörével és szervezeti felépítésével, majd ezt követően a két kiemelt per bemutatására kerül sor. Elemzésemben kitértem Perényi Zsigmond álláspontjára is, amely mérsékelt és jogilag megalapozott volt. Wesselényi perében a felmentés mellett szavazott, míg Kossuth esetében elutasította a hűtlenség vádját, ugyanakkor elismerte a letartóztatás törvényességét.

Резюме. Тема моєї дипломної роботи: Діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному суді.Метою моєї дипломної роботи було представити діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному суді, зокрема його роль у справах барона Міклоша Вешшелені та Лайоша Кошута. Під час написання роботи я застосовувала методи аналізу та опрацювання джерел. У якості джерел використовувала як первинні, так і вторинні матеріали. До первинних джерел належить частина документів родини Перені, що зберігаються у Берегівському відділенні Державного архіву Закарпатської області. Об’єктом мого дослідження є Семиперсональний суд як найвища судова інстанція реформаторської епохи в Угорщині та його функціонування у ХІХ столітті. Предметом дослідження є діяльність Жигмонда Перені в Семиперсональному суді, з особливим акцентом на його участь у справах Міклоша Вешшелені та Лайоша Кошута. Актуальність теми полягає в тому, що ці судові процеси порушують питання правової держави, незалежності судової влади та політичних свобод в тодішній Угорщині. У першій частині дипломної роботи було висвітлено історію родини Перені, оскільки вона суттєво вплинула на життя барона Жигмонда Перені. З цієї родини походили численні високопоставлені особи — палатини, судді, церковні ієрархи. Далі в двох частинах я представила життя барона Жигмонда Перені — спочатку до його призначення до намісницької ради, а згодом — аж до його мученицької смерті. Я вважала за необхідне розглянути органи правосуддя XIX століття, зокрема Королівську курую, яка складалася з двох частин: Королівського столу та Семиперсонального суду. Окремо було проаналізовано історію, структуру та функціонування цих вищих судових органів. Після цього я детально зупинилася на двох найвідоміших судових процесах XIX століття — справах барона Вешшелені Міклоша та Кошута Лайоша, з особливим акцентом на те, яку позицію займав барон Жигмонд Перені якодин із суддів Семиперсонального суду у цих справах.