Сейсмічні та геодинамічні процеси в Закарпатті: астрофізичний аспект

Abstract

Резюме. Актуальність дослідження: сейсмічність регіону є складником формування сучасного екологічного стану середовища поряд з іншими природними чинниками. З огляду на масштабність і силу підземних поштовхів, необхідно дослідження цих процесів у сейсмонебезпечних регіонах, яким, зокрема, є Закарпаття, ставити в пріоритет. На території Закарпаття з певними періодами відбуваються підземні поштовхи широкого спектру енергетичного класу та магнітуд. Найбільш небезпечними є землетруси, що належать до категорії відчутних, оскільки їх енергія дає їм змогу викликати руйнування й жертви. Предметом дослідження є сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому, просторово-часовий розподіл сейсмічності Карпатського регіону, зміни магнітного поля Землі, варіації сонячної активності й геомагнітного індексу; взаємозв’язки геофізичних та астрофізичних полів і їх роль у формуванні та прояву небезпечних геологічних і сейсмічних процесів. Мета дослідження: вивчення взаємозв’язків спостережуваних геофізичних полів і параметрів астрофізичного стану, їх ролі у формуванні небезпечних геологічних і сейсмічних процесів у регіоні, зокрема на деформації земної кори та місцеву сейсмічність. Об’єктом дослідження є геодинамічний і сейсмічний стани, варіації астрофізичних параметрів в інтервалі геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогині. Методологія дослідження: розрахунки зміщень точки спостереження при сучасних рухах кори, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз рядів геофізичних, астрофізичних і сейсмотектонічних спостережень. Результати дослідження: сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому являють собою розширення порід величиною: +8.97 мкм, деформації земної кори становить: +365 ,95 нстр; указано на поступове зростання інтенсивності рухів кори, що досягають свого максимуму в кінці 2023 року. Сонячна активність інтенсивно варіює на початку й у кінці року, через амплітуди коливання та періодів коливання середина року виглядає менш збуреною. Геомагнітний індекс змінюється періодично із періодами 1–2 місяці. Практичне значення: отримані результати важливі для побудови картини геодинамічного та сейсмічного станів сейсмонебезпечних регіонів і розуміння астрофізичних аспектів геофізичних явищ. Висновки: розрахунок кореляції сонячної активності й сучасних рухів кори показав, що інтенсивні рухи кори на початку року та в кінці року, а саме знакозмінні процеси, супроводжують значні коливання сонячної активності; сучасні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому у 2023 році й геомагнітний індекс корелюють між собою: на початку року при розширенні порід відмічено підвищені величини геомагнітного індексу; виявлено, що геомагнітний індекс змінюється в час інтенсивних рухів кори. Перспектива подальших досліджень: актуально проведення аналогічного дослідження всього Закарпатського прогину, вивчення астрофізичного аспекту геодинамічного й екологічного стану сейсмонебезпечного регіону із залученням додаткових параметрів.

Abstract. The relevance of the study: The seismicity of the region is a component of the formation of the current ecological state of the environment, along with other natural factors. Given the magnitude and strength of earthquakes, it is necessary to prioritize the study of these processes in seismically hazardous regions, such as Transcarpathia. On the territory of Transcarpathia, underground tremors of a wide range of energy classes and magnitudes occur at certain periods. The most dangerous are earthquakes that are classified as tangible, as their energy allows them to cause destruction and casualties. The subject of the research focuses on modern horizontal crustal movements in the Oash deep fault zone, the spatial and temporal distribution of seismicity in the Carpathian region, changes in the Earth’s magnetic field, variations in solar activity and the geomagnetic index, interconnections between geophysical and astrophysical fields and their role in the formation and manifestation of hazardous geological and seismic processes. The purpose of the research: to study the relationships between the observed geophysical fields and astrophysical parameters, their role in the formation of hazardous geological and seismic processes in the region, in particular, on crustal deformation and local seismicity. The object of the study is the geodynamic and seismic states, variations of astrophysical parameters in the interval of geophysical observations in the Transcarpathian internal trough. Research methodology: calculations of displacements of the observation point during modern crustal movements, comparative analysis, correlation analysis of geophysical, astrophysical and seismotectonic observations. Research results: modern horizontal crustal movements in the Oash deep fault zone represent rock expansion of +8.97 μm, crustal deformation is: +365.95 nstr; it indicates a gradual increase in the intensity of crustal movements, reaching their maximum at the end of the year. The solar activity varies intensively at the beginning and end of the year, both in terms of amplitude and periods of oscillation, with the middle of the year looking less disturbed. The geomagnetic index changes periodically with periods of 1-2 months. Practical significance: The results obtained are important for building a picture of the geodynamic and seismic states of earthquake-prone regions and understanding the astrophysical aspects of geophysical phenomena. Conclusions: The results obtained are important for building a picture of the geodynamic and seismic states of earthquake-prone regions and understanding the astrophysical aspects of geophysical phenomena. Prospects for further research: It is important to conduct a similar study of the entire Transcarpathian trough and to study the astrophysical aspect of the geodynamic and ecological state of the earthquake-prone region using additional parameters.