Соціально-економічна трансформація Закарпаття в умовах війни: міграція, переміщення бізнесу й етнічна динаміка

Abstract

Резюме. Актуальність дослідження: повномасштабне російське військове вторгнення в Україну суттєво змінило повсякденне життя Закарпаття. Імовірно, тисячі місцевих жителів покинули свою батьківщину, а паралельно сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з охоплених війною територій знайшли притулок у регіоні. Слідом за населенням на Закарпаття почав переїжджати й бізнес, майже 400 компаній перенесли свою діяльність в область, яка вважається найбезпечнішим регіоном країни. Усі ці зміни позначаються на етнічних та економічних процесах в області. Предмет дослідження: особливості соціально-економічних змін на Закарпатті, а також міграційних тенденцій та етнічних процесів. Мета дослідження: виділити основні міграційні тенденції, які мають значний вплив на соціально-демографічну трансформацію в області. Крім того, особливу увагу приділили аналізу ділового життя Закарпаття, акцентуючи увагу на діяльності угорських підприємців. Основна мета роботи полягає в тому, щоб дослідити, (1) як ці процеси сформували соціальні, етнічні й економічні відносини в досліджуваному регіоні; (2) які основні характеристики мають нові соціально-економічні процеси на Закарпатті; (3) як геополітична криза змінила становище угорського бізнесу в області. Методологія дослідження: ґрунтується переважно на напівструктурованих інтерв’ю, проведених із закарпатськими підприємцями, а також із представниками ділових і громадських організацій та експертами в галузі. Результати дослідження: на основі емпіричного дослідження відзначається, що частка угорців зменшилася переважно в міських районах, тоді як поселення ВПО концентруються саме там, що призводить до зміни етнічного складу населення. Також стверджується, що оцінка прибуття ВПО й переміщення компаній із постраждалих від війни територій на Закарпаття показує амбівалентну картину. З одного боку, податки, які сплачують переміщені компанії, приносять більше коштів до місцевого бюджету й розвивають інфраструктуру. З іншого боку, через новоприбулих мешканців, багато з яких мають кращі фінансові й інші соціальні ресурси, ніж місцеві жителі, ціни на нерухомість і на послуги значно зросли. Результати дослідження також указують на те, що закарпатці іноді побоюються, що ВПО витіснять їх зі своїх місцевих соціально-економічних позицій. Практичне значення: отримані результати є важливими для визначення поточних соціально-економічних процесів і проблем досліджуваного регіону, а також для подальшого вивчення етносоціальних процесів, можливих майбутніх точок втручання і стратегічного планування. Висновки: хоча з розгорненням повномасштабної російсько-української війни Закарпаття не стало зоною бойових дій, соціально-економічні зміни фундаментально вплинули на всі сфери життя Закарпаття, але особливо на етнодемографічні процеси й обстановку бізнесу. Перспективи подальших досліджень полягають у постійному й поглибленому моніторингу цих процесів, особливо вивченні інтеграції нових жителів області й ефективності релокованих підприємств.

Abstract. The relevance of the research: the full-scale Russian military invasion significantly transformed the everyday lives of Transcarpathia, the westernmost county of Ukraine. Probably thousands of ethnic Hungarians and other locals left their homeland, while – in parallel – hundreds of thousands of internally displaced persons (IDPs) from the war-torned territories found refuge in the region. After the population, businesses have also started to move to Transcarpathia, almost 400 companies have relocated their operations to the oblast, which is considered the safest region in the country. All these changes have an impact on the ethnic processes and economic conditions of the oblast. The subject of the research: peculiarities of socio-economic changes in Transcarpathia as well as migration trends and ethnic processes. Main goals of the research are to highlight the primary migration trends that have a significant influence on the socio-demographic transformation in the oblast. Furthermore, special attention is paid to the analysis of business life in Transcarpathia, focusing on the activities of Hungarian entrepreneurs. The further main aims of the present paper is to explore (1) how these processes shaped social, ethnic and economic relations in the investigated region?; (2) what are the main features of the newly emerging socio-economic trends in Transcarpathia?; (3) how has the geopolitical crises changed the situation of Hungarian businesses in the oblast? Research methodology is founded on mainly semi-structured interviews conducted with the Transcarpathian entrepreneurs as well as with the representatives of business and social organizations and experts in the field. The interviews were analysed using content analysis. Main results: based on this empirical research it can be stated that mostly in urban areas the proportion of Hungarians has fallen, while the settlement of IDPs concentrates there, resulting in population change. The assessment of the arrival of IDP’s and relocation of companies from the waraffected areas to Transcarpathia shows an ambivalent picture. On the one hand, the taxes paid by the relocated companies bring more resources to the county budget and improve the infrastructure. On the other hand, due to the newcomers, many of whom have higher financial and other social resources than locals, real estate and service prices have increased. Results also pointed out that Transcarpathians sometimes fearful of being excluded by IDP’s from their local socio-economic positions. Practical significance: the results obtained are important for identifying current socio-economic trends and problems of the studied region, as well as for the further investigations of ethnosocial processes, possible future points of public intervention, and strategic planning. Conclusions: although with the outbreak of the full-scale Russian-Ukrainian war, Transcarpathia did not become a military zone, socio-economic changes have fundamentally affected all spheres of life in the region, especially ethno-demographic processes and the business environment.