Kárpátalja gazdasága a Hruscsov érában

Abstract

A szakdolgozat Kárpátalja gazdasági fejlődését vizsgálja a Hruscsov-korszakban (1953–1964), különös tekintettel az iparosítás, a mezőgazdaság modernizációja és a TalaborNagy-ági vízerőmű építésének társadalmi-gazdasági hatásaira. A kutatás alapvetően levéltári forrásokra (Kárpátaljai Területi Állami Levéltár P-1097, P-1904, P-195, P-196 fondjai) és szakirodalomra támaszkodik, pótolva a témakör korlátozott hazai feldolgozottságát. A Hruscsov-féle reformok Kárpátalján is jelentős változásokat hoztak: az ipari termelés bővült (pl. Ungvári Gépgyár), a mezőgazdaság technológiai fejlesztése pedig növelte a termelékenységet. Ugyanakkor az intenzív iparosítás és a nagyarányú beruházások (pl. Talabor-Nagy-ági vízerőmű) komoly károkat okoztak. A vízerőmű építése (1949–1956) a szovjet ipari ambíciók jelképe volt, de számos kihívással küzdött: munkaerő- és nyersanyaghiány, logisztikai nehézségek miatt a projekt költsége meghaladta a 200 millió rubelt. Az építkezés során 420 000 köbméter betont, 84 000 tonna cementet és 1900 ezer köbméter földet dolgoztak fel, miközben a terület energetikai kapacitása jelentősen nőtt. A víztározó létrehozása drámai társadalmi következményekkel járt: a kitelepítések (1949–1952) során több falu (pl. Égermező, Bovcár) lakosságát kényszerrel költöztették át, részben etnikai célokkal (a magyar közösségek szétszórása). A felmérések szerint 160 ingatlant számoltak fel Égermezőn, összesen 890 657 rubel kártérítéssel. A dokumentumok hiányosságai ellenére világosan látszik a szovjet politika kettős jellege: gazdasági fejlődést hozott, de a helyi közösségek tradicionális szerkezetét felbomlasztotta. Összességében a Hruscsov-korszak Kárpátalját a szovjet gazdasági rendszerbe integrálta, de a fejlődés árnya a károk és a társadalmi diszkontinuitás volt. A vízerőmű-epizód a korszak jellegzetes paradoxonját tükrözi: a technikai haladás és a központosított tervezés győzelme ugyanakkor emberi és ökológiai áldozatokat követelt. A kutatás új eredménye a helyi gazdasági folyamatok részletes rekonstrukciója, valamint a kitelepítések eddig kevéssé ismertdokumentumainak elemzése.

Резюме. Дослідження аналізує економічний розвиток Закарпаття в період хрущовської "відлиги" (1953–1964), зосереджуючись на індустріалізації, модернізації сільського господарства та соціально-економічних наслідках будівництва Теребле-Ріцької ГЕС. Основу дослідження складають архівні матеріали (фонди Державного архіву Закарпатської області P-1097, P-1904, P-195, P-196) та наукова література, що доповнює недостатню вивченість теми в українській історіографії. Реформи Хрущова призвели до суттєвих змін у регіоні: розширилося промислове виробництво (наприклад, Ужгородський машинобудівний завод), а технологічні інновації підвищили продуктивність сільського господарства. Однак інтенсивна індустріалізація та масштабні проекти (зокрема, Теребле-Ріцька ГЕС) завдали значної шкоди. Будівництво ГЕС (1949–1956) стало символом радянських промислових амбіцій, але стикнулося з труднощами: нестача робочої сили, матеріалів та логістичні проблеми збільшили вартість проекту понад 200 млн рублів. Під час будівництва використали 420 тис. м³ бетону, 84 тис. тонн цементу та перемістили 1900 тис. м³ ґрунту, що суттєво підвищило енергетичний потенціал регіону. Створення водосховища мало драматичні соціальні наслідки: у 1949–1952 роках було примусово переселено мешканців низки сіл (наприклад, Вільшани, Бовцар), частково з етнічними мотивами (розселення угорських громад). За даними обстежень, у селі Вільшана знесено 160 будинків із компенсацією 890 657 рублів. Незважаючи на фрагментарність документів, очевидна подвійність радянської політики: економічний прогрес супроводжувався руйнуванням традиційних структур місцевих громад. У цілому, хрущовська епоха інтегрувала Закарпаття в радянську економічну систему, але ціною збитків і соціальних розривів. Історія ГЕС втілює парадокси того часу: технічний прогрес і централізоване планування досягалися через людські та екологічні жертви. Наукова новизна дослідження – детальна реконструкція місцевих економічних процесів та аналіз маловідомих документів про переселення.