Історія Ужгородського замку в 1867-1945 рр.

Abstract

Резюме. Метою роботи є комплексне вивчення історії Ужгородського замку в період з 1867 по 1945 рр., з акцентом на виявлення архітектурних, функціональних та соціальних змін, а також визначення значення замку в контексті розвитку регіону та культурної спадщини. Основна мета передбачає детальний аналіз етапів трансформації замку, який впродовж цього періоду виступав як важливий елемент політичної, соціальної та культурної спадщини Закарпаття. Досліджено становище замку за часів Австро-Угорської імперії, його функціонування після розпаду імперії та входження Закарпаття до складу Чехословаччини, а також зміни під час угорської окупації в 1939–1944 рр. та прихід радянської влади у 1945 році. Зокрема, дослідження дозволяє оцінити його значення як культурного осередку, адміністративного центру і стратегічного військового об'єкта в різні часові періоди. Цей аналіз детально розглядає еволюцію ролі та функцій Ужгородського замку крізь призму історичних подій, що відбувалися на Закарпатті, аналізуючи його значення в періоди Австро-Угорщини, Чехословацької Республіки та угорської влади. Особлива увага приділяється трансформації ролі замку — від оборонної споруди до освітнього та адміністративного об’єкта, зокрема функціонування в його стінах духовної семінарії, військових частин та музею. Загалом, дослідження доводить, що Ужгородський замок не просто змінював свої функції відповідно до актуальних політичних викликів, але й уособлював складний процес боротьби за вплив і контроль над регіоном. Таким чином, Ужгородський замок можна розглядати не лише як архітектурну пам'ятку, а й як багатогранний історичний феномен. Його роль у формуванні соціальної та політичної ідентичності регіону важко переоцінити. Кожен з розглянутих періодів свідчить про унікальний внесок замку в розвиток культурного й політичного ландшафту Закарпаття. Він послужив об'єктом інтеграції різних національних і політичних сил, стаючи ключовою ланкою у формуванні історичного розвитку цього унікального регіону.

A munka célja az Ungvári vár történetének komplex vizsgálata az 1867 és 1945 közötti időszakban, különös tekintettel az építészeti, funkcionális és társadalmi változások feltárására, valamint a vár jelentőségének meghatározására a régió fejlődésének és kulturális örökségének kontextusában. A fő célkitűzés a vár átalakulási szakaszainak részletes elemzése, tekintettel arra, hogy ez idő alatt a vár Kárpátalja politikai, társadalmi és kulturális örökségének kiemelkedő eleme volt. A kutatás feltárja a vár helyzetét az Osztrák–Magyar Monarchia korában, annak funkcióit a birodalom felbomlását követően és Kárpátalja Csehszlovákiához való csatolása után, továbbá az 1939–1944 közötti magyar megszállás időszakában bekövetkezett változásokat. valamint a szovjet hatalom 1945-ös beállta. A kutatás különösen lehetővé teszi annak értékelését, hogy a vár milyen jelentőséggel bírt kulturális, adminisztratív és stratégiai katonai központként a különböző időszakokban. Ez az elemzés részletesen vizsgálja az Ungvári vár szerepének és funkcióinak változását a Kárpátalján zajló történelmi események tükrében, elemezve annak jelentőségét az Osztrák-Magyar Monarchia, a Csehszlovák Köztársaság és a magyar uralom időszakában. Különös figyelmet fordítunk a vár szerepének átalakulására – a védelmi építménytől az oktatási és közigazgatási intézményig, különös tekintettel a falai között működő szeminárium, katonai alakulatok és múzeum funkcionálására. Összességében a kutatás bizonyítja, hogy Az Ungvári vár nem csupán a mindenkori politikai kihívásoknak megfelelően változtatta funkcióit, hanem a régió feletti befolyásért és ellenőrzésért folytatott küzdelem összetett folyamatát is megtestesítette. Így Az Ungvári vár nem csupán építészeti emlék, hanem sokrétű történelmi jelenségként is értékelhető. A régió társadalmi és politikai identitásának formálásában betöltött szerepe nehezen túlbecsülhető. A vizsgált időszakok mindegyike tanúskodik az Ungvári vár egyedülálló hozzájárulásáról Kárpátalja kulturális és politikai tájképének fejlődéséhez. A vár a különböző nemzeti és politikai erők integrációjának színtere volt, kulcsfontosságú láncszemmé válva a régió történelmi fejlődésének alakításában.