A mezőgazdasági termelés térbeli és szerkezeti elemzése Ukrajnában: Kárpátalja regionális agrárszerkezetének sajátosságai

Abstract

A tanulmány Ukrajna mezőgazdasági termelésének térbeli és szerkezeti sajátosságait vizsgálja 2022–2024 között, különös hangsúllyal Kárpátalja régióra, ahol a háztartási gazdaságok szerepe továbbra is meghatározó. A probléma aktualitását az adja, hogy az ukrán agrárszektorban a háborús események, az ellátási láncok megszakadása és a regionális különbségek együttesen alakítják a termelés szerkezetét és hatékonyságát. A kutatás célja annak feltárása volt, hogy a vállalati és háztartási gazdaságok közötti arány hogyan befolyásolja a mezőgazdasági teljesítményt, valamint milyen térbeli mintázatok jellemzik az ország különböző régióit.A vizsgálat statisztikai és térökonómiai módszereket, köztük a Moran-féle I-indexet, alkalmazott, amely segítségével meghatározható a regionális autokorreláció mértéke. Az eredmények szerint 2024-ben Ukrajna teljes mezőgazdasági kibocsátása 1 077 943,2 millió hrivnya volt, ebből 80,4 % növénytermesztésből és 19,6 % állattenyésztésből származott. A Közép-és Délkelet-Ukrajna megyéiben a nagyvállalati termelés dominál (Vinnyicja, Poltava, Cserkaszi, Dnyipropetrovszk), míg a nyugati régiókban, különösen Kárpátalján, a háztartási gazdaságok adják a termelés döntő részét (87,1 %). A számítások szerint a Moran’s I értéke 0,00764, ami rendkívül gyenge, a nullához közeli térbeli autokorrelációt jelez. Ez azt mutatja, hogy a mezőgazdasági termelés regionális értékei nem mutatnak statisztikailag kimutatható térbeli mintázatot, a magasabb és alacsonyabb teljesítményű megyék véletlenszerűen helyezkednek el, földrajzi koncentráció nélkül. A termelési különbségek tehát nem a földrajzi közelséggel, hanem elsősorban gazdasági, szerkezeti és háborús tényezőkkel magyarázhatók.A kutatás kimutatta, hogy Kárpátalja agrárstruktúrája egyedülálló Ukrajnában: a termelés főként önellátó, családi jellegű, s ez a helyi élelmiszerbiztonság és vidéki foglalkoztatottság alapja. A kutatás rámutat arra, hogy a háztartási gazdaságok célzott, nemzeti és nemzetközi programokkal, illetve szakképzésekkel történő támogatása alapvető feltétele a régió fenntartható fejlődésének és a vidéki közösségek társadalmi stabilitásának.

Abstract. The study analyses the spatial and structural characteristics of agricultural production in Ukraine between 2022 and 2024, with a particular focus on the Carpathian region, where household farms continue to play a decisive role. The problem is particularly relevant given that the structure and efficiency of production in the Ukrainian agricultural sector is being shaped by a combination of war, supply chain disruptions, and regional differences. The aim of the research was to explore how the ratio between corporate and household farms influences agricultural performance and what spatial patterns characterize different regions of the country.The study used statistical and spatial economic methods, including Moran's I-index, which can be used to determine the degree of regional autocorrelation. According to the results, Ukraine's total agricultural output in 2024 was 1,077,943.2 million hryvnia, of which 80.4% came from crop production and 19.6% from livestock production. Large-scale production dominates in the counties of central and southeastern Ukraine (Vinnytsia, Poltava, Cherkasy, Dnipropetrovsk), while in the western regions, especially in Transcarpathia, household farms account for the majority of production (87.1%).According to calculations, Moran's I value is 0.00764, which is extremely weak, indicating spatial autocorrelation close to zero. This shows that regional values of agricultural production do not exhibit a statistically detectable spatial pattern, with higher and lower performing counties located randomly, without geographical concentration. Production differences can therefore be explained not by geographical proximity, but primarily by economic, structural, and war-related factors. The research has shownthat the agricultural structure of Transcarpathia is unique in Ukraine: production is mainly self-sufficient and family-based, which is the basis for local food security and rural employment. The research points out that targeted support for household farms through national and international programs and vocational training is a fundamental condition for the sustainable development of the region and the social stability of rural communities.

Резюме. У статті досліджуються просторові та структурні особливості сільськогосподарського виробництва в Україні у 2022–2024 роках, із особливим акцентом на Закарпатську область, де господарства населення відіграють провідну роль у структурі сільськогосподарських виробників. Актуальність проблеми полягає у сучасних викликах, які формують структуру та ефективність виробництва в аграрному секторі, серед яких військові дії, розрив ланцюгів постачання та регіональні відмінності. Метою дослідження є з’ясування впливу співвідношення між корпоративним і домогосподарським секторами на результативність сільського господарства, а також виявлення просторових закономірностей у розподілі аграрного виробництва між регіонами країни.У дослідженні використано статистичні та просторово-економетричні методи, зокрема індекс Морена (Moran’s I), який дозволяє визначити ступінь просторової автокореляції регіональних показників. За результатами розрахунків, у 2024 році загальний обсяг сільськогосподарського виробництва в Україні становив 1 077 943,2 млн грн, з яких 80,4 % припадало на рослинництво і 19,6 % -на тваринництво. У центральних та південно-східних областях (Вінницька, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська) домінує корпоративне виробництво, тоді як у західних регіонах, зокрема на Закарпатті, переважають господарства населення, на які припадає 87,1 % загального обсягу аграрної продукції. Значення індексу Moran’s I (0,00764) свідчить про дуже слабку, майже нульову просторову автокореляцію, тобто відсутність статистично значущих просторових закономірностей у розподілі виробництва. Це означає, що області з високими та низькими показниками продуктивності розташовані випадковим чином, без географічної концентрації. Відмінності у виробництві зумовлені насамперед економічними, структурними та військовими факторами, а не територіальною близькістю.Дослідження показало, що структура агровиробників Закарпаття є унікальною для України: більша частина виробництва має самозабезпечувальний, сімейний характер, що становить основу продовольчої безпеки та зайнятості сільського населення. Зроблено висновок, що цілеспрямована підтримка господарств населення через національні та міжнародні програми, а також систему професійної підготовки є ключовою умовою сталого розвитку регіону та збереження соціальної стабільності сільських громад.