Методологія виокремлення посилкової торгівлі у світових статистичних класифікаціях

Abstract

Резюме. Міжнародна посилкова торгівля є невід’ємною та стратегічно важливою ланкою сучасної глобальної економіки, однак у статистичних класифікаціях вона досі відображена фрагментарно. Метою дослідження є розроблення методологічного підходу, який дозволяє виокремити трансграничні B2C-посилки у базових масивах зовнішньоторгової статистики та сформувати мінімальний набір показників для їхнього економічного аналізу. У роботі описано обмеження трьох ключових довідників: Harmonized System (HS), що не містить ознаки каналу доставки, Central Product Classification (CPC), який відображає лише послуги та Extended Balance of Payments Services (EBOPS-2010), що створює валютні потоки без товарної складової. Досліджено можливість інтегрувати ці три блоки даних шляхом первинного «маркування» записів. Запропоновано мінімальний набір обов’язкових критеріїв (вага менше або дорівнює 2 кг, фізична особа-одержувач, код транспорту 50 “postal/courier”) та набір підсилюючих ознак (Incoterms DDP/DAP, популярні HS-позиції, строк доставки близько 15 днів), які базуються на даних митних декларацій CN 22/23, трек-ідентифікаторах UPU S10 та платіжній інформації банків. На цій основі сформовано три інтегровані індикатори, а саме: обсяг B2C-відправлень (N), середня митна вартість посилки (Vсер) та середня ціна доставки (Cost-per-parcel, CPP), де CPP обчислюється з використанням підкоду 3.4.2 “Courier services” класифікації EBOPS. Продемонстровано, що такий трикомпонентний блок дає змогу порівнювати потоки між країнами, вимірювати еластичність імпорту до зміни порогу мінімальної вартості (de minimis) та швидко оцінювати тарифне навантаження на споживача. Переваги підходу полягають у мінімальних витратах імплементації, високій міжнародній зіставності та гнучкій можливості розширення (наприклад за необхідності застосування фіскальних й екологічних показників CO₂-per-parcel). Перспективи подальших досліджень охоплюють моделювання бюджетних ефектів різних сценаріїв de minimis, інтеграцію вуглецевого індикатора та побудову симуляційної моделі «попит –тариф» для прогнозу мікроекспорту на середньостроковому горизонті.

A nemzetközi csomagküldő kereskedelem a modern globális gazdaság elválaszthatatlan és stratégiailag fontos összetevője, azonban a statisztikai osztályozásokban még mindig csak fragmentáltan jelenik meg. A kutatás célja olyan módszertani megközelítés kidolgozása, amely lehetővé teszi a határokon átnyúló B2C-csomagok elkülönítését a külkereskedelmi statisztikák alapadatbázisaiban, valamint egy minimális mutatókészlet kialakítását azok gazdasági elemzéséhez. A munkában ismertetésre kerülnek a három legfontosabb referencia-katalógus korlátai: a Harmonized System (HS), amely nem tartalmazza a szállítási csatorna jellemzőit, a Central Product Classification (CPC), amely csak a szolgáltatásokat tükrözi, és az Extended Balance of Payments Services (EBOPS-2010), amely árut nem tartalmazó devizafolyamokat hoz létre.A kutatás feltárta annak lehetőségét, hogy e három adattömb primer „megjelölés” útján integrálható legyen. Javaslat született egy minimális kötelező kritériumkészletre (a súly legfeljebb 2 kg, természetes személy mint címzett, 50-es szállítási kód „postal/courier”), valamint egy erősítő ismérvcsoport kijelölésére (Incoterms DDP/DAP, népszerű HS-pozíciók, körülbelül 15 napos szállítási idő), amelyek a CN 22/23 vámáru-nyilatkozatok, az UPU S10 nyomkövetési azonosítók és a bankok fizetési információi alapján kerülnek meghatározásra.Ezen az alapon három integrált indikátor került kialakításra, mégpedig a B2C-küldemények volumene (N), a küldemény átlagos vámértéke (V̄) és az átlagos szállítási költség (Cost-per-parcel, CPP), ahol a CPP az EBOPS osztályozás 3.4.2 „Courier services” alkategóriájának felhasználásával kerül kiszámításra.Bemutatásra került, hogy egy ilyen háromkomponensű blokk lehetővé teszi a országok közötti áramlások összehasonlítását, az import rugalmasságának mérését a minimális értékhatár (de minimis) változására, valamint a fogyasztót terhelő tarifális költség gyors felmérését.A megközelítés előnyei a minimális implementációs ráfordítás, a magas nemzetközi összehasonlíthatóság, valamint a rugalmas bővíthetőség (például szükség esetén fiskális és környezeti mutatókkal, mint a CO₂-per-parcel).A további kutatási perspektívák magukban foglalják a különböző de minimis forgatókönyvek költségvetési hatásainak modellezését, a szén-dioxid-indikátor integrálását, valamint egy „kereslet–tarifa” szimulációs modell kialakítását a mikroexport középtávú előrejelzéséhez

Abstract. International parcel trade constitutes an indispensable and strategically significant segment of the contemporary global economy, yet it remains only partially captured in existing statistical classifications. The aim of this study isto develop a methodological approach that isolates cross-border B2C parcels within core international trade datasets and establishes a parsimonious set of indicators for their economic assessment.The paper reviews the limitations of three key reference frameworks: the Harmonized System (HS), which lacks any identifier of the delivery channel; the Central Product Classification (CPC), which records only service flows; and the Extended Balance of Payments Services classification (EBOPS-2010), which aggregates monetary flows without linking them to merchandise values. The feasibility of integrating these three data blocks is explored through primary “tagging” of individual records. A minimum set of compulsory criteria is proposed-gross weight approximately 2 kg, individual (non-resident) consignee and transport code 50 “postal/courier”-supplemented by reinforcing attributes (Incoterms DDP/DAP, popular HS items, delivery lead time approximately 15 days) derived from CN 22/23 customs forms, UPU S10 tracking codes and banking payment data. On this basis, three integrated indicators are constructed: the number of B2C parcels (N), the average customs value per parcel (Vсер) and the cost-per-parcel (CPP), the latter calculated with the aid of EBOPS sub-code 3.4.2 “Courier services”. The resulting triad enables cross-country comparison of parcel flows, measurement of import elasticity with respect to the de minimis threshold, and rapid appraisal of the tariff burden borne by consumers. The proposed approach offers low implementation costs, high international comparability and flexible scalability (e.g., the future inclusion of fiscal or environmental metrics such as CO₂-per-parcel). Further research directions include modelling the fiscal effects of alternative de minimis scenarios, incorporating a carbon indicator and developing a “demand–tariff” simulation model to forecast micro-export dynamics over a medium-term horizon.