Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності лісових ресурсів деревного походження та удосконалення їх класифікації у цілях бухгалтерського обліку

Abstract

Резюме. Лісові ресурси деревного походження є стратегічною складовою природно-економічного потенціалу держави, що забезпечує екологічну стабільність, економічне зростання та соціальний добробут. У сучасних умовах переходу України до моделі «зеленої» економіки питання ефективного управління, раціонального використання й належного бухгалтерського відображення лісових ресурсів набуває особливої актуальності. Водночас недосконалість теоретико-методологічного обґрунтування їх сутності та відсутність єдиної класифікації ускладнюють їх ідентифікацію, оцінку та відображення в системі бухгалтерського обліку. У статті систематизовано підходи до трактування поняття «лісові ресурси» у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, розкрито їх економічну та екологічну сутність, визначено місце у системі бухгалтерського обліку біологічних активів. Акцентовано увагу на тому, що лісові ресурси деревного походження мають власний життєвий цикл, який охоплює етапи лісорозведення, догляду, стиглості, заготівлі та відновлення. Доведено, що на кожному з цих етапів виникають специфічні облікові об’єкти, які потребують диференційованого методичного підходу.Проведено аналіз практики їх бухгалтерського відображення, який засвідчив невідповідність чинних підходів принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, що призводить до викривлення фінансових результатів діяльності лісогосподарських підприємств. Запропоновано удосконалену класифікацію лісових ресурсів деревного походження з урахуванням їхнього життєвого циклу та економічного потенціалу. Такий підхід забезпечує інтеграцію екологічних, біологічних і фінансових аспектів усистему бухгалтерського обліку, підвищує аналітичну інформативність звітності, сприяє більш точній оцінці вартості активів і прозорості управлінських рішень. Отримані результати формують теоретичне підґрунтя для подальшої розробки моделей оцінки біологічних активів лісівництва та впровадження екологічно орієнтованої облікової політики в корпоративних структурах.

A fa eredetű erőforrások az állam természeti-gazdasági potenciáljának stratégiai elemét képezik, amely biztosítja az ökológiai stabilitást, a gazdasági növekedést és a társadalmi jólétet. Ukrajna „zöld” gazdaság modelljére való átállásának jelenlegi feltételei között különös aktualitást nyer az erdei erőforrások hatékony irányítása, racionális felhasználása és megfelelő számviteli elszámolása. Ugyanakkor lényegük elméleti-módszertani megalapozásának tökéletlensége és az egységes osztályozás hiánya megnehezíti azonosításukat, értékelésüket és a számviteli rendszerben való megjelenítésüket. A cikk rendszerezi az „erdei erőforrások” fogalmának értelmezési megközelítéseit a hazai és külföldi tudósok munkáiban, feltárja azok gazdasági és ökológiai lényegét, valamint meghatározza helyüket a biológiai eszközök számviteli rendszerében. Kiemelt figyelmet kap az a tény, hogy a fa eredetű erőforrások saját életciklussal rendelkeznek, amely magában foglalja az erdőtelepítést, a gondozást, a vágásérettséget, a kitermelést és a felújítás szakaszait. Bizonyítást nyert, hogy ezen szakaszok mindegyikében specifikus elszámolási objektumok keletkeznek, amelyek differenciált módszertani megközelítést igényelnek. A számviteli elszámolásuk gyakorlatának elemzése igazolta, hogy a jelenlegi megközelítések nem felelnek meg az elhatárolás elvének, valamint a bevételek és ráfordítások összemérése elvének, ami az erdőgazdálkodási vállalatok pénzügyi eredményeinek torzulásához vezet. Javaslat készült a fa eredetű erdei erőforrások továbbfejlesztett osztályozására, figyelembe véve azok életciklusát és gazdasági potenciálját. Ez a megközelítés biztosítja a környezeti, biológiai és pénzügyi szempontok integrálását a számviteli rendszerbe, növeli a beszámolók elemzési információs értékét, valamint elősegíti az eszközök értékének pontosabb becslését és a vezetői döntések átláthatóságát. A kapott eredmények elméleti alapot képeznek az erdészeti biológiai eszközök értékelési modelljeinek további kidolgozásához és a környezet orientált számviteli politika bevezetéséhez a vállalati struktúrákban.

Abstract. Wood-based Forest resources constitute a strategic component of the state’s natural and economic potential, ensuring environmental stability, economic growth, and social well-being. In the context of Ukraine’s transition to a “green” economy, the issues of effective management, rational utilization, and proper accounting representation of forest resources are gaining particular relevance. At the same time, the imperfection of the theoretical and methodological foundations of their essence and the absence of a unified classification complicate their identification, measurement, and representation within the accounting system.The article systematizes approaches to interpreting the concept of “forest resources” in the works of domestic and foreign scholars, reveals their economic and ecological nature, and defines their place within the accounting system of biological assets. Emphasis is placed on the fact that wood-based forest resources have their own life cycle, which includes the stages of afforestation, maintenance, maturity, harvesting, and regeneration. It is proved that each of these stages generates specific accounting objects that require a differentiated methodological approach.An analysis of current accounting practices demonstrated the inconsistency of existing approaches with the principles of accrual and matching of income and expenses, leading to distortions in the financial results of forestry enterprises. An improved classification of wood-based forest resources has been proposed, taking into account their life cycle and economic potential. This approach ensures the integration of environmental, biological, and financial aspects into the accounting system, enhances the analytical informativeness of reporting, and contributes to a more accurate assessment of asset value and transparency of management decisions. The obtained results form a theoretical basis for the further development of models for evaluating forestry biological assets and for the implementation of environmentally oriented accounting policies in corporate structures.