Бюджетна децентралізація та стійкість місцевих фінансів в умовах глобальних шоків

Abstract

Резюме. У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти впливу бюджетної децентралізації на стійкість місцевих фінансів в умовах глобальних шоків. Обґрунтовано, що децентралізація є ключовим чинником формування адаптивної фінансової системи, здатної ефективно реагувати на зовнішні виклики, зокрема пандемію COVID-19, енергетичну кризу та воєнні дії. Проаналізовано динаміку доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів України за 2011–2024 роки, що дало змогу виявити тенденції у перерозподілі фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи та оцінити результати реформи децентралізації. Показано, що з 2015 року відбулося поступове розширення фінансових повноважень місцевих органів влади, однак у періоди кризових явищ спостерігається тимчасова концентрація ресурсів на державному рівні задля забезпечення макрофінансової стабільності. Здійснено класифікацію основних ризиків для місцевих фінансів у період глобальних шоків –фіскальних, інституційних, соціально-економічних та інвестиційних. Визначено, що їхня взаємодія формує складне середовище для прийняття управлінських рішень, у якому особливого значення набуває ефективність фінансового менеджменту та наявність стабілізаційних механізмів. На основі порівняльного аналізу зарубіжних моделей децентралізації (Швейцарії, Німеччини, Канади, Польщі, Греції, Франції) доведено, що високий рівень фінансової автономії підвищує гнучкість місцевих бюджетів, проте потребує дієвих інструментів міжбюджетного вирівнювання для запобігання регіональним диспропорціям. Запропоновано напрями підвищення стійкості місцевих фінансів України: розширення власних джерел доходів, створення стабілізаційних фондів, цифровізація бюджетних процесів, удосконалення системи трансфертів і розвиток партнерств між державою, громадами та бізнесом. Зроблено висновок, що подальший розвиток бюджетної децентралізації має ґрунтуватися на поєднанні фінансової автономії з ефективними механізмами солідарності, що забезпечить стійкість публічних фінансів і сталий розвиток територій у післявоєнний період.

A cikk a költségvetési decentralizációnak a helyi pénzügyek stabilitására gyakorolt hatásának elméleti és gyakorlati aspektusait vizsgálja globális sokkhatások körülményei között. Alátámasztást nyert, hogy a decentralizáció kulcstényező egy olyan adaptív pénzügyi rendszer kialakításában, amely képes hatékonyan reagálni a külső kihívásokra, különösen a COVID-19 világjárványra, az energiaválságra és a háborús cselekményekre. Elemzésre került Ukrajna összevont, állami és helyi költségvetési bevételeinek dinamikája a 2011–2024 közötti időszakban, ami lehetővé tette a pénzügyi források költségvetési szintek közötti újraelosztási tendenciáinak feltárását, továbbá a decentralizációs reform eredményeinek értékelését. A tanulmány bemutatja, hogy 2015-től kezdődően fokozatosan bővültek a helyi önkormányzatok pénzügyi hatáskörei, ugyanakkor válságidőszakokban az erőforrások állami szintű átmeneti koncentrációja figyelhető meg a makroszintű pénzügyi stabilitás biztosítása érdekében. Osztályozásra kerültek a helyi pénzügyek főbb kockázatai a globális sokkok idején: fiskális, intézményi, szociális-gazdasági és beruházási kockázatok. Megállapítást nyert, hogy ezek kölcsönhatása komplex környezetet teremt a döntéshozatal számára, amelyben különös jelentőséggel bír a pénzügyi menedzsment hatékonysága és a stabilizációs mechanizmusok megléte. A külföldi (svájci, német, kanadai, lengyel, görög, francia) decentralizációs modellek összehasonlító elemzése alapján bizonyítást nyert, hogy a magas szintű pénzügyi autonómia növeli a helyi költségvetések rugalmasságát, azonban a regionális egyenlőtlenségek megelőzése érdekében hatékony költségvetési kiegyenlítő eszközöket igényel. Javaslatok fogalmazódtak meg az ukrajnai helyi pénzügyek stabilitásának növelésére: a saját bevételi források bővítése, stabilizációs alapok létrehozása, a költségvetési folyamatok digitalizációja, a transzferrendszer tökéletesítése, valamint az állam, a közösségek és az üzleti szféra közötti partnerségek fejlesztése. Megállapítást nyert, hogy a költségvetési decentralizáció további fejlődése a pénzügyi autonómia és az effektív szolidaritási mechanizmusok ötvözésére kell, hogy épüljön, amely biztosítja a közpénzügyek stabilitását és a területek fenntartható fejlődését a háború utáni időszakban.

Abstract. The article explores the theoretical and practical aspects of the impact of fiscal decentralization on the resilience of local finances under global shocks. It is substantiated that decentralization is a key factor in shaping an adaptive financial system capable of effectively responding to external challenges, including the COVID-19 pandemic, the energy crisis, and the war. The dynamics of therevenues of Ukraine’s consolidated, state, and local budgets for 2011-2024 are analyzed, which makes it possible to identify trends in the redistribution of financial resources among different levels of the budget system and to assess the outcomes of the decentralization reform. It is shown that since 2015 there has been a gradual expansion of the financial powers oflocal authorities; however, during crisis periods, a temporary concentration of resources at the state level occurs to ensure macro-financial stability. The classification of key risks to local finances during global shocks –fiscal, institutional, socio-economic, and investment –has been carried out. It is determined that their interaction creates a complex environment for decision-making, in which the effectiveness of financial management and the presence of stabilization mechanisms are of particular importance. Based on a comparative analysis of foreign models of decentralization (Switzerland, Germany, Canada, Poland, Greece, France), it is proven that a high level of financial autonomy increases the flexibility of local budgets but requires effective intergovernmental equalization tools to prevent regional disparities. The paper proposes directions for strengthening the resilience of Ukraine’s local finances: expanding local revenue sources, creating stabilization funds, digitalizing budget processes, improving the system of intergovernmental transfers, and fostering partnerships between the state, communities, and businesses. It is concluded that the further development of fiscal decentralization should be based on combining financial autonomy with effective mechanisms of solidarity, which will ensure the sustainability of public finances and the balanced development of territories in the post-war period.