A kereskedelmi- és turisztikai kis- és középvállalkozások alakulása a pandémia előtti időszaktól 2025-ig: számviteli megközelítések és gazdasági hatások

Abstract

A kis-és középvállalkozások (KKV-k) a modern gazdaság meghatározó szereplői, amelyeknélkülözhetetlenek mind a foglalkoztatás, mind a GDP-termelés, mind pedig a helyi közösségek gazdasági stabilitásának fenntartásában. Jelen tanulmány Magyarország és Ukrajna, azon belül is Kárpátalja és Szabolcs-Szatmár-Bereg vármegye példáján vizsgálja aKKV-szektor alakulását a pandémia előtti időszaktól 2025-ig, számviteli és gazdasági megközelítésben. A kutatás célja annak feltárása volt, hogy a válsághelyzetek –pandémia, gazdasági bizonytalanság, inflációs nyomás, valamint Ukrajnában a háborús körülmények –hogyan befolyásolták a vállalkozások számviteli gyakorlatát, ágazati jelenlétét és hosszabb távú fenntarthatóságát.A magyar KKV-szektor az Európai Unióhoz való tartozásból fakadóan szabályozottabb, transzparensebb és hosszabb távú tervezhetőséget biztosító keretek között működik. A vizsgált időszakban a vállalkozások száma mérsékelt emelkedést, majd kisebb visszaesést mutatott, miközben a számviteli alkalmazkodásban fontos szerepet játszottak a rugalmas adózási formák, a likviditáskezelés, valamintaz állami és EU-s támogatások. Szabolcs-Szatmár-Bereg vármegye vállalkozásai a kereskedelemben és gépjárműjavításban megőrizték stabil országos arányukat, ám a turizmus és vendéglátás területén a pandémia és az inflációs hatások hosszabb távú törékenységet eredményeztek.Ukrajnában és különösen Kárpátalján a vállalkozások számának és arányainak alakulása jóval ingadozóbb képet mutatott. A KKV-k dominanciája szembetűnő, arányuk az összes vállalkozás között jellemzően 85–90% között alakult, ám a számviteli gyakorlatot elsősorban a rövid távú fennmaradás határozta meg. A pandémia éveiben a turizmus teljes leállása, majd 2022-től a háborús környezet a számviteli nyilvántartások egyszerűsítéséhez, sok esetben minimalizálásához vezetett. Ennek következtében a transzparencia romlott, a befektetői bizalom csökkent, és a hosszabb távú tervezhetőség háttérbe szorult.Az összehasonlító elemzés alapján a két ország közötti alapvető különbség nem a KKV-k gazdasági jelentőségében, hanem a számviteli és szabályozási környezet stabilitásában ragadható meg. Magyarországon a vállalkozások mérlegei és pénzügyi kimutatásai az alkalmazkodás eszközeivé váltak, amelyek támogatják a tervezést és a forrásszerzést, míg Ukrajnában a számviteli gyakorlat inkább a túlélést szolgálta, hosszabb távú biztonság nélkül. A tanulmány következtetései rávilágítanak arra, hogy a KKV-k fejlődése szempontjából kulcsfontosságú a számviteli keretrendszer stabilitása, a transzparencia erősítése és a válságokra adott adaptív megoldások kidolgozása. További kutatások irányulhatnak arra, hogy feltárják a számviteli rugalmasság konkrét eszközeit, a válságok idején alkalmazott pénzügyi stratégiákat, valamint a nemzetközi támogatások és források beépülését a vállalkozások pénzügyi rendszereibe.

Резюме. Мікро-, малі та середні підприємства (МСП) є визначальними учасниками сучасної економіки: без них неможливо забезпечити ні зайнятість, ні створення ВВП, ані підтримання економічної стабільності місцевих громад. У статтіна прикладі Угорщини та України-зокрема Закарпаття й медьє Саболч-Сатмар-Берег-досліджується динаміка сектору МСП від докарантинного періоду до 2025 року за допомогоюобліковогота економічногопідходів. Метою дослідження було визначення, як кризові явища-пандемія, економічна невизначеність, інфляційний тиск, а в Україні також воєнний стан -вплинули на облікову практику підприємств, їхню галузеву присутність і довгострокову життєздатність.Угорський сектор МСП, завдяки членству в Європейському Союзі(ЄС), функціонує в більш врегульованих, прозорих і придатних до довгострокового планування рамках. У розглянутий період кількість підприємств помірно зростала, а згодом дещо зменшилася; водночас в обліковійадаптації важливу роль відігравали гнучкі форми оподаткування, управління ліквідністю, а також державна підтримка й фонди ЄС. Підприємства медьє Саболч-Сатмар-Берег зберегли стабільну частку на національному рівні в торгівлі та ремонті автотранспорту, тоді як у туризмі та громадському харчуванні пандемія й інфляційні ефекти спричинили тривалішу вразливість.В Україні, особливо на Закарпатті, динаміка кількості та часток підприємств була значно мінливішою. Домінування МСП є очевидним-їхня частка серед усіх підприємств зазвичай становила 85–90%,однак облікову практику переважно визначало короткострокове виживання. У роки пандемії повна зупинка туризму, а з 2022 року,воєнний стан призвели до спрощення, а часто й мінімізації облікових реєстрів. Як наслідок, знизилася прозорість, ослаб довірчий клімат інвесторів і відсунулося на другий план довгострокове планування.Порівняльний аналіз свідчить, що базова відмінність між двома країнами полягає не у вагомості МСП для економіки, а у стабільності обліково-нормативного середовища. В Угорщині баланси та фінансові звіти підприємств стали інструментами адаптації, що підтримують планування та залучення ресурсів, тоді як в Україні облікова практика радше слугує виживанню без довгострокових гарантій.Висновки роботипідкреслюють, що для розвитку МСП важливимиє стабільність облікової системи, посилення прозорості та вироблення адаптивних рішень на випадок криз. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на виявлення конкретних інструментів облікової гнучкості, фінансових стратегій у періоди потрясінь, а також на інтеграцію міжнародної допомоги та ресурсів у фінансові системи підприємств.

Abstract. Micro-, small and medium-sized enterprises (MSME) are key actors in the modern economy, indispensable for employment, GDP production, and the maintenance of economic stability in local communities. This study examines the development of the MSME sector from the pre-pandemic period to 2025 in Hungary and Ukraine, with a particular focus on Transcarpathia and Szabolcs-Szatmár-Bereg County, through an accounting and economic approach. The aim of the research was to explore how crisis situations-such as the pandemic, economic uncertainty, inflationary pressures, and, in the case of Ukraine, the conditions of war-have influenced the accounting practices of enterprises, their sectoral presence, and their long-term sustainability.The Hungarian MSME sector, as part of the European Union, operates within more regulated, transparent, and predictable frameworks that ensure long-term planning. During the period under review, the number of enterprises showed moderate growth, followed by a slight decline, while flexible taxation systems, liquidity management, and both state and EU subsidies played an important role in accounting adaptation. Enterprises in Szabolcs-Szatmár-Bereg County maintained their stable national share in trade and vehicle repair, while in tourism andhospitality the pandemic and inflationary effects resulted in long-term fragility.In Ukraine, and especially in Transcarpathia, the number and proportion of enterprises displayed a far more fluctuating trend. The dominance of MSME was striking, typicallyaccounting for 85–90% of all enterprises, yet their accounting practices were mainly defined by short-term survival. The complete shutdown of tourism during the pandemic, followed by the war environment from 2022 onwards, led to the simplification and, inmany cases, the minimization of accounting records. As a result, transparency deteriorated, investor confidence declined, and long-term planning was pushed into the background.Based on the comparative analysis, the fundamental difference between the two countries lies not in the economic importance of MSME, but in the stability of the accounting and regulatory environment. In Hungary, enterprise balance sheets and financial statements became tools of adaptation that support planning and resource acquisition, while in Ukraine accounting practices primarily served survival, without long-term security.The conclusions of this study highlight that for the development of MSME, the stability of the accounting framework, the strengthening of transparency, and theelaboration of adaptive solutions to crises are of key importance. Further research may focus on identifying specific instruments of accounting flexibility, financial strategies employed during crises, and the integration of international aid and resources into the financial systems of enterprises.