Az iskolai nyelvitájkép-kutatások elméleti és módszertani háttere

Abstract

A jelen tanulmány célja, hogy összefoglalja az iskolai nyelvitájkép-kutatások nemzetközi, magyarországi és határon túli szakirodalmát, ezáltal átfogó elméleti és módszertani keretet nyújtson a témában érdekelt kutatóknak. Erre azért van szükség, mert a schoolscape elemzések meglehetősen új kutatási területnek számítanak, és az utóbbi néhány évben egyre nagyobb érdeklődésre tettek szert, különösen a határon túli fiatal magyar kutatók körében, akik szak- és diplomadolgozatok formájában vizsgálták a saját régiójuk magyar tannyelvű iskoláinak nyelvi tájképét. Fontos, hogy tisztában legyünk azokkal a kutatási irányvonalakkal és trendekkel, amelyek a nemzetközi és a hazai iskolai nyelvi tájkép kutatásokat jellemzik. A világ számos országában végeztek már schoolscape-kutatást, főképp a két- és többnyelvű régiókban, mint például Finnország svédek által lakott részein, Indiában, Észtországban, a Fülöp-szigeteken, Baszkföldön, az Amerikai Egyesült Államokban. Egyes kutatások a kisebbségi és regionális nyelvek revitalizációjával foglalkoznak, míg mások az iskolai nyelvhasználat mögött meghúzódó rejtett tanterveket keresik. Magyarországon 2013-tól, főleg Szabó Tamás Péternek köszönhetően került a köztudatba az iskolai nyelvitájkép-elemzés önálló kutatási területként. Sokan egynyelvűnek gondolják a magyarországi iskolákat, viszont ez nem teljesen igaz, hiszen minden iskolában tanulnak idegen nyelveket. Ezért a legtöbb anyaországi schoolscape-kutatás pedagógiai célú és a nyelvoktatás rejtett tantervével, a standard nyelvváltozat és a nyelvjárások megjelenésével, vagy az idegen nyelvek oktatásával foglalkozik. Az egyetlen kivételt a nemzetiségi iskolák jelentik, ahol vizsgálható a nemzetiségi nyelvek szerepe is az iskolák nyilvános tereiben. A határon túli magyar iskolák nyelvi tájképének kutatása nem pedagógiai, hanem nyelvpolitikai irányultságú, mivel a kutatók a magyar kisebbségi nyelv és a környező országok államnyelveinek szimbolikus jelentőségét hasonlítják össze az iskolákon belül és kívül. Ez általában a hivatalos (fentről lefelé irányuló) és a nem hivatalos (alulról felfelé irányuló) szférákhoz tartozó nyelvitájkép-elemek nyelvészeti elemzésével és nyelvi jellemzőinek vizsgálatával valósul meg. A határon túli térségek közül elsősorban az erdélyi, azon belül is a székelyföldi magyar iskolák nyelvi tájképe került az elmúlt évtizedben feltérképezésre, míg a kárpátaljai és felvidéki magyar oktatási intézmények nyelvi tájképének kutatása még viszonylag gyerekcipőben jár. Ahogy arra a jelen összefoglaló is rávilágít, az iskolai nyelvi tájképek vizsgálata kiemelt jelentőséggel bír a nemzeti kisebbségek megmaradását segítő oktatás- és nyelvpolitikai programok tervezésében. Remélhetőleg a bemutatott kutatási irányvonalak és elemzési módszerek segítenek majd abban, hogy a határon túli magyar kisebbségek oktatási intézményeinek feltérképezése és a nyelvi tájképben bekövetkező változások nyomon követése tovább folytatódjon.

Резюме. Метою цього дослідження є узагальнення наукової літератури щодо шкільного Метою цього дослідження є узагальнення міжнародної наукової літератури, присвяченої вивченню мовного ландшафту в ЗЗСО, що стане хорошою теоретичною та методологічною базою для дослідників, які цікавляться цією темою. Це необхідно, оскільки аналіз шкільного мовного ландшафту є відносно новою сферою досліджень, інтерес до якої зростає упродовж останніх кількох років, особливо серед молодих угорських дослідників поза межами Угорщини, які у своїх бакалаврських або магістерських роботах вивчали мовний ландшафт угорськомовних шкіл у своїх регіонах. Дослідження шкільного мовного ландшафту проводилося в багатьох країнах світу, переважно у двомовних і багатомовних регіонах, таких як Естонія, Філіппіни, Країна Басків, США, де населення говорить шведською, тощо. Частина досліджень була присвячена ревіталізації регіональних мов і мов меншин, тоді як інші шукали приховані навчальні програми, що проявляються через використання кількох мов у ЗЗСО. З 2013 року аналіз шкільного мовного ландшафту став самостійною галуззю досліджень в Угорщині, головним чином завдяки роботам Тамаша Петера Сабо. Багато хто вважає угорські школи повністю одномовними, але це не зовсім так, оскільки в усіх ЗЗСО країни викладаються іноземні мови. Тому більшість досліджень шкільного ландшафту в самій Угорщині мають педагогічне спрямування і стосуються прихованого навчального курсу з мовного навчання, появи нормативних мовних варіантів і регіональних діалектів або викладання іноземних мов. Єдиним винятком є національні школи, де також можна дослідити роль мов меншин у публічному просторі школи. Дослідження мовного ландшафту шкіл з угорською мовою навчання за межами Угорщини не має педагогічної спрямованості, а скоріше орієнтоване на мовну політику, оскільки воно порівнює символічне значення угорської мови як мови меншини та державних мов сусідніх країн як у школах, так і поза ними. Це зазвичай здійснюється шляхом аналізу елементів мовного ландшафту, що належать до формальної (зверху-вниз) та неформальної (знизу-вгору) сфер, а також шляхом вивчення їхніх мовних характеристик. З-поміж сусідніх з Угорщиною регіонів упродовж останнього десятиліття вивчався мовний ландшафт угорських шкіл у Трансильванії, зокрема в Сейкейському краї, тоді як дослідження мовного ландшафту угорських освітніх закладів на Закарпатті та в Південній Словаччині ще перебувають на початковій стадії. Як свідчить цей огляд, вивчення ландшафту в ЗЗСО має надзвичайно важливе значення для розробки навчальних програм та програм з мовної політики, що сприяють збереженню національних меншин. Сподіваємося, що описані дослідницькі напрямки та аналітичні методи допоможуть продовжити картографування освітніх закладів угорських меншин за кордоном і здійснювати моніторинг змін у мовному ландшафті.

Abstract. The aim of the present study is to summarize the scientific literature on schoolscape research from international, Hungarian and cross-border perspectives, thereby providing a comprehensive theoretical and methodological framework for researchers interested in the topic. This is necessary because schoolscape analysis is a fairly new research area which has gained increasing interest in the last few years, especially among young Hungarian researchers from the neighbouring regions of Hungary who examined the linguistic landscape of Hungarian-medium schools in their own regions within their bachelor’s or master’s theses. Schoolscape research has been conducted in many countries around the world, mainly in bilingual and multilingual regions, such as India, Estonia, the Philippines, the Basque Country, the United States of America, the Swedish-populated parts of Finland, and so on. Some research dealt with the revitalization of minority and regional languages, while others looked for hidden curricula behind language use in schools. Since 2013, schoolscape analysis has become an independent research field in Hungary, mainly thanks to the work of Tamás Péter Szabó. Many people think of Hungarian schools as completely monolingual, but this is not entirely true, since foreign languages are taught in all schools. Therefore, most schoolscape research in the mother country has a pedagogical purpose and deals with the hidden curriculum of language teaching, the emergence of standard language varieties and regional dialects, or the teaching of foreign languages. The only exceptions are nationality schools where the role of minority languages in the public spaces of schools can also be examined. Research on the linguistic landscape of Hungarian schools across the border is not pedagogical, but rather language policy-oriented, as it compares the symbolic significance of Hungarian as a minority language and the state languages of neighbouring countries inside and outside schools. This is usually achieved by the analysis of linguistic landscape elements belonging to the formal (top-down) and informal (bottom-up) spheres and by examining their linguistic characteristics. Among the cross-border regions, the linguistic landscape of Hungarian schools in Transylvania, especially in Szeklerland, has been mapped in the past decade, while research on the linguistic landscape of Hungarian educational institutions in Transcarpathia and Southern Slovakia is still in its infancy. As this summary highlights, the examination of schoolscapes is of paramount importance in the design of educational and language policy programs that support the survival of national minorities. Hopefully, the described research guidelines and analytical methods will help to continue mapping the educational institutions of Hungarian minorities across the border and monitoring changes in the linguistic landscape.