Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/5893
Title: Безпека ядерної енергетики в Україні: наслідки Чорнобильської АЕС
Authors: Язмін Телінгер
Дмитро Ткач
Dmytro Tkach
Dmitro Tkacs
Keywords: Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС);радіаційна аварія;енергетична безпека України
Issue Date: 2025
Publisher: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem
Type: dc.type.conferenceAbstract
Citation: In Csernicskó István, Maruszinec Marianna, Molnár D. Erzsébet, Mulesza Okszána és Melehánics Anna (szerk.): A biztonság szerepe a határon átnyúló és nemzetközi együttműködésben. Nemzetközi tudományos és szakmai konferencia Beregszász, 2025. október 8–9. Absztraktkötet. Beregszász, II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem, 2025. pp. 239-241.
Abstract: Резюме. Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) — зупинена АЕС в Україні, розташована біля міста Прип’ять у Київській області. Була побудована в 1970–1977 роках і працювала до 2000 року. Свою назву станція отримала від міста Чорнобиль, яке знаходиться за 18 км. Станом на 1986 рік ЧАЕС була найпотужнішою АЕС у європейській частині СРСР. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці сталася масштабна аварія під час випробувань, що призвела до вибуху та викиду радіації. Було зруйновано реактор, забруднено навколишню територію, евакуйовано жителів Прип’яті, Чорнобиля та інших населених пунктів у радіусі 30 км. Аварія стала однією з найсерйозніших техногенних катастроф в історії. Чимало працівників загинуло від опромінення. ЧАЕС розташована за 110 км від Києва та 16 км від кордону з Білоруссю. Реактор РБМК-1000 На Чорнобильській АЕС використовували спеціальні ядерні реактори типу РБМК-1000. Це була радянська розробка, створена для виробництва електроенергії, а також — за потреби — для отримання матеріалів для ядерної зброї. Усього на станції працювали чотири такі реактори, ще два мали добудувати, але після аварії в 1986 році ці плани скасували. Ці реактори працювали на урановому паливі, яке охолоджувалося водою. Реактори типу РБМК, які використовувалися на Чорнобильській АЕС, мали низку особливостей, що вплинули на розвиток аварії 1986 року. По-перше, одним із головних недоліків був позитивний паровий коефіцієнт реактивності. Це означає, що при утворенні пари всередині активної зони, що відбувається зі зростанням температури, ядерна реакція не зменшувалась, як у більш безпечних реакторах, а навпаки — посилювалася. Така властивість робила реактор дуже нестабільним, особливо при роботі на низьких рівнях потужності, і ускладнювала контроль над процесом.
Description: Teljes kiadvány: https://kme.org.ua/uk/publications/rol-bezpeki-v-transkordonnomu-ta-mizhnarodnomu-spivrobitnictvi/
URI: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/5893
ISBN: 978-617-8143-50-3 (puhatáblás)
978-617-8143-51-0 (PDF)
metadata.dc.rights.uri: http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/
Appears in Collections:A biztonság szerepe a határon átnyúló és nemzetközi együttműködésben

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Bezpeka_yadernoi_enerhetyky_ukraini_2025.pdfIn Csernicskó István, Maruszinec Marianna, Molnár D. Erzsébet, Mulesza Okszána és Melehánics Anna (szerk.): A biztonság szerepe a határon átnyúló és nemzetközi együttműködésben. Nemzetközi tudományos és szakmai konferencia Beregszász, 2025. október 8–9. Absztraktkötet. Beregszász, II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem, 2025. pp. 239-241.10.01 MBAdobe PDFView/Open


This item is licensed under a Creative Commons License Creative Commons