США і НАТО гаранти міжнародної безпеки

Abstract

Резюме. Проблема міжнародної безпеки нині має виняткове значення. Світ переживає складний період воєн, політичних криз і змагання за вплив між великими державами. Людство потребує надійних механізмів, які здатні не допустити поширення конфліктів і підтримувати стабільність. Саме тому роль США та НАТО у світовій системі безпеки є особливо важливою. Після Другої світової війни США та НАТО стали основою колективної оборони, а після початку російської агресії проти України – головними гарантами безпеки не лише для Європи, а й для всього демократичного світу. Мета дослідження полягає у з’ясуванні, яким чином США та НАТО забезпечують міжнародну безпеку і чому саме вони вважаються її головними гарантами. Актуальність теми зумовлена сучасними проблемами, а саме агресією Росії, нестабільністю на Близькому Сході, зростанням кількості гібридних загроз і кіберзлочинності. Держави часто не можуть самостійно впоратися із зазначеними проблемами, тому роль союзів і стратегічних партнерів набуває першорядного значення. Наукова новизна полягає у спробі узагальнити сучасну діяльність НАТО і США після 2022 року та показати, як змінилася система колективної безпеки у відповідь на нові загрози. На відміну від попередніх робіт, увага зосереджується не лише на історичному аспекті, а й на реальних фактах – збільшенні фінансування, нових місіях, політиці допомоги Україні та розвитку технологічних оборонних систем. Основні результати дослідження показують, що США залишаються центральною ланкою глобальної безпеки. За даними Стокгольмського інституту SIPRI, у 2024 році вони забезпечили близько 37 % світових оборонних витрат, що дало можливість утримувати високотехнологічні війська і гарантувати захист союзників [6]. НАТО, у свою чергу, зміцнило свою оборонну здатність. Усі країни-члени досягли мінімуму 2 % ВВП на оборону, що вказує політичну згуртованість і готовність до спільних дій [5]. З 2022 року Альянс суттєво оновив військову структуру, створивши нову модель сил високої готовності. Вона дозволяє швидко реагувати на потенційні загрози, розміщуючи війська у будь-якій точці Європи протягом кількох днів [2]. Одночасно було вдосконалено системи протиповітряної та протиракетної оборони. У 2025 році союзники ухвалили спільну політику IAMD, яка допомагає координувати захист від дронів, ракет і літаків [3]. Не менш важливим є ядерний компонент безпеки. США забезпечують так зване «розширене стримування», тобто гарантують безпеку своїх союзників навіть за допомогою ядерного арсеналу, якщо виникне така необхідність. Задіяний механізм формує потужний фактор стримування потенційних агресорів і підтримує стабільність у Європі [1].