Безпека Японії у системі міжнародних відносин

Abstract

Резюме. Проблематика безпеки Японії є одним із ключових аспектів сучасних міжнародних відносин, оскільки ця держава відіграє важливу роль у політичній, економічній і технологічній архітектурі Азійсько-Тихоокеанського регіону. Географічне розташування Японії, її історичні особливості та обмеження, накладені після Другої світової війни, зумовили унікальний підхід країни до забезпечення національної безпеки. Упродовж десятиліть Японія будувала свою оборонну політику на принципах пацифізму, проте глобальні трансформації безпекового середовища змусили країну поступово переосмислити власну роль у регіоні та світі. Після 1945 року Японія, згідно зі статтею 9 Конституції, відмовилася від ведення війни як засобу врегулювання міжнародних суперечок і не підтримувала власних збройних сил. Натомість були створені Сили самооборони Японії, діяльність яких обмежувалася обороною території держави та реагуванням на надзвичайні ситуації. Проте впродовж останніх десятиліть глобальна динаміка безпеки суттєво змінилася. Зростання військової потуги Китаю, ядерна програма Північної Кореї, територіальні суперечки у Східнокитайському морі та загроза кібератак поставили перед Токіо нові виклики. У цьому контексті метою дослідження є виявлення головних напрямів трансформації системи безпеки Японії, аналіз її сучасної стратегії та визначення ролі міжнародних партнерств у гарантуванні стабільності. Актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні безпека Японії безпосередньо впливає на геополітичний баланс у всьому ІндоТихоокеанському регіоні, а отже — на глобальну систему безпеки. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі політики безпеки Японії не лише як військово-політичного, але й як соціально-економічного та технологічного явища. Японія демонструє новий тип державної стратегії — “інтегровану безпеку”, яка поєднує оборону, дипломатію, економічну стійкість, інформаційну безпеку та розвиток інновацій.