Вплив етнополітичних конфліктів на транскордонну безпеку

Abstract

Резюме. Транскордонна безпека напряму пов’язана з етнополітичними конфліктами, безпосередньо цей аспект міжнародних відносин максимально проявився в міжвоєнний період а також під час Другої світової війни. Тому в даному дослідженні було поставлене завдання визначити як саме різні аспекти вплинули на міжнародні відносини під час цих історичних періодів. В цьому історичному періоді транскордонна безпека зазнавала значних змін та викликів пов'язаних з етнополітичними та глобальними конфліктами які були закладені ще в попередніх історичних періодах. Серед факторів які впливали на транскордонну безпеку була мілітаризація та напруження навколо кордонів. Це суттєво впливало на погіршення безпеки оскільки агресори інколи використовували мілітаризацію кордонів майбутньої жертви як виправдання агресії [5]. Наступним фактором є території з невизначеним статусом які сильно розмивали зони впливу тих чи інших держав що призводило до конфліктів. Варто зазначити що перед конфліктами часто відбувалися прикордонні озброєнні інциденти коли відбувались або цілеспрямовані провокації або випадкові зіткнення що в обох випадках проводило до жертв і змушувало країни йти на подальшу ескалацію [3]. В наслідок буремних подій 1930-х років деякі кодони були зміненні насильницьким шляхом, коли країни в наслідок ультиматуму війни були змушені змінювати статус територій [1]. Така зміна статусу не призводила до посилення транскордонної безпеки а натомість перетворювала прикордонні регіони в сіру зону яка ставала джерелом нових порушень міжнародного права. Одним з найбільших злочинів які відбувалися на прикордонних територіях стали масові депортації населення зі спірних регіонів, зокрема це була складова частина голокосту [4]. Окрема варто підкреслити проблему територій з невизначеним статусом. Ці території не підпадали під безпосередню юрисдикцію однієї держави, натомість використовувалася система мандатів від Ліги Націй. Іноді такі мандати видавались державами які опікувались тією чи іншою територією, однак був і інший сценарій коли територія безпосередньо керувалась Лігою Націй. Це був сценарій вільного міста Данциг на яке претендувала Польща. Ця була квазі держава яка мала лише деякі функції держави, тим не менш на її території знаходилась єдина польська військово – морська база і через територію цього утворення пролягав так званий польський коридор, єдиний вихід Польщі до балтійського моря. Польща контролювала деякі аспекти життя міста, однак місто налічувало понад 90% німецького населення. Через це Данциг став найважливішим прикладом провальної транскордонної безпеки яка призвела до Другої світової війни. Місто було предметом постійного транскордонного військового напруження а також провокацій та нападів на представників обох націй [2].