Методологічні принципи побудови інтегративної логіко-структурної моделі типізації пасток вуглеводнів

Abstract

Резюме. У статті висвітлюється актуальна проблема вдосконалення методологічних підходів до побудови концепцій пасток вуглеводнів, що є критично важливим у сучасних умовах зростання вимог до ефективності геолого-розвідувальних робіт. Актуальність дослідження зумовлена потребою у створенні уніфікованої наукової бази для типізації пасток, здатної відображати складні просторово-часові зміни геологічного середовища, а також інтегрувати досягнення української та світової науки. Сучасні підходи до класифікації пасток – структурно-тектонічний та літолого-стратиграфічний – виявилися обмеженими в контексті динаміки геологічних систем і не забезпечують повного врахування еволюційних процесів. Метою роботи є системний аналіз сучасних методологічних принципів побудови концепцій пасток вуглеводнів та розроблення універсального підходу, який би об’єднував ключові параметри їх формування, генезису, структурної стабільності й герметичності. Для досягнення поставленої мети використано комплекс міждисциплінарних методів: порівняльний аналіз наукових джерел, геодинамічне та стратиграфічне моделювання, логіко-структурне узагальнення та елементи басейнового аналізу. Результати дослідження дозволили виділити основні методологічні підходи до типізації пасток, установити межі їх застосування, а також запропонувати нову інтегральну концепцію, що базується на принципах ретроспективного аналізу та просторово-часової еволюції геологічного середовища. Розроблено логіко-структурну, інтегративну модель, яка поєднує дані про геодинамічний режим, стратиграфічне положення, літологічні характеристики, ступінь тектонічного перероблення й герметизації. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні принципу динамічного підходу до класифікації пасток вуглеводнів, який дозволяє врахувати не лише морфологічні ознаки, а й їх змінність у часі. Практична значущість результатів полягає в можливості підвищення ефективності пошукових робіт, оптимізації прогнозування перспектив нафтогазоносності та зниженні геологічних ризиків у складних регіонах.

Abstract. The article highlights the current problem of improving methodological approaches to building concepts of hydrocarbon traps, which is critically important in modern conditions of increasing requirements for the efficiency of geological exploration work. The relevance of the study is due to the need to create a unified scientific basis for typifying traps, capable of reflecting complex spatio-temporal changes in the geological environment, as well as integrating the achievements of Ukrainian and world science. Existing approaches to classifying traps – structuraltectonic and lithological-stratigraphic – turned out to be limited in the context of the dynamics of geological systems and do not provide full consideration of evolutionary processes. The aim of the work is a systematic analysis of modern methodological principles for building concepts of hydrocarbon traps and the development of a universal approach that would combine the key parameters of their formation, genesis, structural stability and tightness. To achieve the set goal, a set of interdisciplinary methods was used: comparative analysis of scientific sources, geodynamic and stratigraphic modeling, logical-structural generalization and elements of basin analysis. The results of the study allowed us to identify the main methodological approaches to the typification of traps, establish their application limits, and also propose a new integral concept based on the principles of retrospective analysis and spatio-temporal evolution of the geological environment. A logical-structural, integrative model was developed that combines data on the geodynamic regime, stratigraphic position, lithological characteristics, degree of tectonic processing and sealing. The scientific novelty of the work lies in the theoretical substantiation of the principle of a dynamic approach to the classification of hydrocarbon traps, which allows us to take into account not only morphological features, but also their variability in time. The practical significance of the results lies in the possibility of increasing the efficiency of exploration work, optimizing the forecasting of oil and gas prospects, and reducing geological risks in complex regions.