A kárpátaljai lakosok hozzáállása a környezeti problémákhoz

Abstract

A kutatás aktualitását a környezethez való hozzáállás radikális megváltoztatásának globális szükségessége határozza meg a társadalmi-gazdasági fejlődés és a környezeti problémák globalizációjának hátterében. Világszerte aktívan keresik a környezeti gondok optimális megoldási módjait, de az eddig elért eredmények rámutatnak a mélyreható változások iránti sürgető igényre. Az ökológusok hangsúlyozzák, hogy ezek a módosulások csak akkor érhetők el, ha a kisebb közösségek, háztartások vagy egyének is aktívan részt vesznek bennük, hiszen döntő mértékben hozzájárulhatnak a környezet állapotának javításához. A kutatás relevanciáját az a szükséglet teremti meg, hogy felderítsük, mennyiben képesek és hajlandók a kárpátaljai lakosok (helyi közösségek példáján) részt venni a globális környezeti problémákra adott válaszokban..A kutatás tárgya a Kárpátalján élők környezeti tudatossága. A kutatás célja annak meghatározása, hogy a kárpátaljai lakosok – a Munkácsi kistérséghez tartozó Dercen és Fornos községek példáján – hogyan viszonyulnak a környezeti problémákhoz. Módszerek: a kutatás rendszerszemléletű megközelítésen alapult, amelynek során tudományos irodalom elemzését, szintézisét és általánosítását, összehasonlító módszert, kérdőíves felmérést (személyes megkérdezést), leíró statisztikát, korrelációelemzést és általánosító elemzést alkalmaztunk.A kutatás eredményei: megállapítást nyert, hogy a válaszadók 73%-a fontosnak tartja a tiszta környezetet, és tesz is lépéseket annak megőrzéséért. A megkérdezettek 91%-a állítja, hogy szándékosan soha nem szemetel, és közel 71 % figyel az energiatakarékosságra. Ugyanakkor mindössze a válaszadók 11%-a fordít figyelmet a megvásárolt termékekben található vegyi anyagokra, és csak 13% gondoskodik a veszélyes hulladékok megfelelő ártalmatlanításáról. A begyűjtött adatok alapján arra lehet következtetni, hogy bár a lakosság tisztában van az alapvető környezeti fogalmakkal, a gyakorlati természetvédelmi tevékenységek megvalósítása még kezdeti szinten áll. A kutatás gyakorlati jelentősége: egyrészt magának a kérdőívezésnek is van nevelő hatása, másrészt a megszerzett diagnosztikai adatok felhasználhatók a helyi önkormányzatok által hulladékgazdálkodási és energiahatékonysági programok kidolgozására, valamint más, a helyi sajátosságokhoz illeszkedő környezetvédelmi döntések meghozatalára. Ezenkívül segítségül szolgálhatnak a lakosság környezeti műveltségének növelését célzó programok szervezésében. A kutatás perspektívája: Kárpátalja más településein élők környezeti tudatosságának meghatározása.

Резюме. Актуальність дослідження зумовлена глобальною необхідністю радикальних змін у ставленні до довкілля на тлі соціально-економічного прогресу та глобалізації екологічних проблем. У всьому світі активно шукають оптимальні шляхи вирішення екологічних проблем, але отримані результати вказують на гостру потребу в радикальних трансформаціях. Екологи наголошують, що досягнення цих змін можливе лише за умови активної участі малих спільнот, домогосподарств чи окремих людей, які можуть зробити свій вирішальний внесок у покращення стану довкілля. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю з’ясувати, наскільки мешканці Закарпаття (на прикладі місцевих громад) здатні та готові брати участь у вирішенні глобальних екологічних проблем. Предмет дослідження – екологічна свідомість мешканців Закарпаття. Метою дослідження є визначення ставлення мешканців Закарпаття до екологічних проблем (на прикладі населення сіл Дерцен і Форнош Мукачівської територіальної громади). Методи: дослідження базувалося на системному підході з використанням методів аналізу наукової літератури, синтезу та узагальнення, порівняльного методу, анкетування (особисте опитування), описової статистики, кореляційного аналізу, індукції.Результати дослідження: встановлено, що 73 % респондентів вважають чисте довкілля важливим і роблять кроки для його збереження. 91 % стверджують, що ніколи не смітять, а 71 % респондентів звертають увагу на енергозбереження. В той же час, лише 11 % респондентів звертають увагу на вміст хімікатів у придбаних товарах та 13 % піклуються про утилізацію небезпечних відходів. На основі зібраних даних можна зробити висновок, що попри обізнаність населення з в екологічних поняттях, практична реалізація природоохоронних дій перебуває на початковому рівні. Практична значущість дослідження проявляється, з одного боку, у виховній ролі самого анкетування, з іншого боку в тому, що отримати діагностичні дані можуть бути використані органами місцевого самоврядування для розробки місцевих програм поводження з відходами, енергоефективності, а також прийняття інших екологічно спрямованих рішень, які відповідатимуть місцевій специфіці. Крім того, вони можуть бути корисними під час організації заходів, спрямованих на підвищення екологічної свідомості населення.Перспективи подальших досліджень: визначення рівня екологічної свідомості мешканців інших населених пунктів Закарпаття.

Abstract. The relevance of this research is determined by the global need for a radical transformation in attitudes toward the environment against the backdrop of socio-economic development and the globalization of environmental problems. Around the world, efforts are being made to find optimal solutions to ecological challenges; however, the results achieved so far indicate an urgent need for profound changes. Ecologists emphasize that such transformations can only be achieved with the active participation of small communities, households, and individuals who can significantly contribute to improving the state of the environment. The relevance of this study arises from the necessity to determine to what extent the inhabitants of Zakarpattia (using local communities as an example) are capable of and willing to participate in responding to global environmental challenges. The subject of the research is the environmental awareness of residents living in Zakarpattia. The aim of the study is to examine how the inhabitants of Zakarpattia – based on the example of the villages of Dercen and Fornos of the Mukachevo territorial community – relate to environmental problems. Methods: The research was based on a systemic approach and employed methods such as analysis, synthesis, and generalization of scientific literature, comparative analysis, questionnaire surveying (personal interviews), descriptive statistics, correlation analysis, and generalizing analytical methods.Research results: The study found that 73 % of respondents consider a clean environment important and take steps to protect it. A total of 91 % claim that they never intentionally litter, and nearly 71 % pay attention to energy-saving practices. At the same time, only 11 % of respondents consider the chemical content of the products they purchase, and just 13 % ensure the proper disposal of hazardous waste. Based on the collected data, it can be concluded that although the population is familiar with basic environmental concepts, the practical implementation of environmental protection activities remains at an early stage. Practical significance: Firstly, the survey itself has an educational effect; secondly, the diagnostic data obtained can be used by local self-government authorities to develop waste-management and energy-efficiency programs, as well as other environmentally oriented decisions adapted to local conditions. In addition, the results may support the organization of initiatives aimed at improving environmental literacy among the population. Prospects for further research: To assess the level of environmental awareness among residents of other settlements in Zakarpattia.