Фінансова звітність для податкового планування: обліковий аспект

Abstract

Резюме. Фінансова звітність є важливим інструментом комунікації між підприємством та його зацікавленими сторонами, зокрема власниками, інвесторами, кредиторами й державними органами. Одним із ключових напрямів її використання є податкове планування, що дозволяє підприємствам ефективно управляти податковими зобов’язаннями, оптимізуючи їх у межах чинного законодавства. У статті досліджено роль фінансової звітності у процесі податкового планування підприємств, акцентуючи увагу на її значенні як інформаційної бази для аналізу податкових ризиків і розробки стратегій мінімізації податкового навантаження. Визначено, що науковці по-різному трактують сутність податкового планування, проте єдині в його основній меті – зниженні податкового навантаження шляхом оптимізації податкових зобов’язань відповідно до вимог законодавства та фінансової стратегії підприємства. На основі морфологічної декомпозиції дефініції «фінансова звітність» виокремлено основні теоретичні базові категорії, що формують концептуальне розуміння цього поняття, зокрема модель, інструмент, система, сукупність, загальна кількість форм звітності та комплекс показників. Досліджено методологічні підходи до використання фінансової звітності для податкового планування та запропоновано практичні рекомендації щодо її ефективного застосування.

Abstract. Financial reporting is an important tool for communication between an enterprise and its stakeholders, including owners, investors, creditors and government agencies. One of the key areas of its use is tax planning, which allows enterprises to effectively manage tax liabilities, optimizing them within the framework of current legislation. The article examines the role of financial reporting in the process of tax planning of enterprises, focusing on its importance as an information base for analyzing tax risks and developing a strategy to minimize the tax burden. It is determined that scientists interpret the essence of tax planning differently, but they are united in its main goal – reducing the tax burden by optimizing tax obligations in accordance with the requirements of the legislation and the financial strategy of the enterprise. Based on the morphological decomposition of the definition of "financial reporting", the main theoretical basic categories that form the conceptual understanding of this concept are identified, in particular, a model, a tool, a system, a set, the total number of reporting forms and a set of indicators. Methodological approaches to the use of financial reporting for tax planning are investigated and practical recommendations for its effective application are proposed. The main and additional types of financial reporting used for tax planning are characterized. The possibilities of using financial reporting for assessing tax risks, forecasting the tax burden and ensuring compliance of the enterprise's tax policy with the requirements of the legislation are considered. It has been determined that the correct interpretation of financial reporting data contributes to increasing the efficiency of management processes, ensures the validity of decisions made, and contributes to the financial stability of the enterprise. The use of modern approaches to financial reporting in tax planning allows minimizing tax risks, increasing the competitiveness of the enterprise, and ensuring its stable development in a dynamic economic environment.