Ukrajnai menekültek nyelvi akadálymentesítésének lehetőségei Magyarországon

Abstract

A tanulmány az orosz–ukrán háború következtében Magyarországra érkező ukrán menekültek nyelvi akadálymentesítésének lehetőségeit vizsgálja Nyíregyháza és Kisvárda példáján. A kutatás a nyelvi tájkép elemzését és a félig strukturált interjúkat ötvözi annak feltárására, hogy az ukrán nyelv milyen formában jelenik meg a hivatalos intézmények, a szolgáltatói szektor és a vállalkozások kommunikációs felületein.A vizsgálat célja annak feltárása, hogy a nyelvi hozzáférhetőség milyen szerepet játszik a menekültek mindennapi ügyintézésében és társadalmi beilleszkedésében. A kutatás során figyelem irányult arra is, hogy a magyar nyelvtudás hiányában milyen alternatív megoldásokat alkalmaznak az érintettek és az intézmények a kommunikációs akadályok leküzdése érdekében.Az eredmények alapján az ukrán nyelv vizuális reprezentációja rendkívül korlátozott, ugyanakkor a szóbeli kommunikációban jóval jelentősebb szerepet kap. Ennek hátterében részben a Kárpátaljáról érkezett munkavállalók jelenléte áll, akik számos intézményben segítik a tolmácsolást, különösen az egészségügyi ellátásban. A kutatás rávilágít arra, hogy a nyelvi tájkép nem tükrözi teljes mértékben a valós kommunikációs gyakorlatot, mivel a mindennapi interakciókban dinamikusabb és rugalmasabb többnyelvűség figyelhető meg. A vizsgált településeken több helyi kezdeményezés is támogatja a menekültek integrációját: magyar nyelvoktatási programok, ukrán anyanyelvi oktatás bizonyos iskolákban, kétnyelvű kulturális események és civil szervezeti támogatások. A vállalkozások körében ugyan kevésbé jellemző az ukrán nyelv vizuális használata, de a honlapok fordítása iránti igény megjelenik, és a kutatás gyakorlati eredményeként több weboldal ukrán változata is elkészült. A tanulmány hangsúlyozza a többnyelvű tájékoztatás fontosságát, különösen a menekültek által leggyakrabban használt szolgáltatások esetében, és javaslatokat fogalmaz meg az ukrán nyelv további bevonására a hivatalos és informális kommunikációs terekben.

Резюме. У статті досліджено можливості мовної доступності для українських біженців, які прибули до Угорщини внаслідок російсько-української війни, з особливим акцентом на міста Ніредьгаза та Кішварда. Поєднано аналіз мовного ландшафту з напівструктурованими інтерв’ю, виявлено, якою мірою українська мова присутня в офіційних установах, сферах послуг та місцевих підприємствах. Мета дослідження –з’ясувати, яку роль відіграє мовна доступність у повсякденному житті біженців та для їхньої соціальної інтеграції. У ході дослідження приділено увагу тому, які альтернативні рішення застосовують біженці та установи, що приймають їх, для подолання комунікаційних бар’єрів. Результати дослідження показують, що візуальна репрезентація української мови —на вебсайтах, інформаційних табличках та публічних написах —є обмеженою, тоді як в усному спілкуванні вона широко представлена. Це частково зумовлено тим, що у багатьох установах працюють фахівці із Закарпаття, які забезпечують мовну підтримку та неформальний переклад, особливо в медичних закладах. Дослідження підкреслює, що мовний ландшафт не відображає повною мірою реальні мовні практики, оскільки у повсякденній взаємодії спостерігаємо більш гнучке та динамічне багатомовне середовище. На місцевому рівні діють ініціативи, які сприяють інтеграції українців: курси угорської мови, можливість навчання рідною українською мовою в окремих школах, двомовні культурні заходи та підтримка громадських організацій. Хоча підприємства рідко використовують українську мову у візуальній комунікації, потреба в перекладі вебконтенту зростає, і в межах проєкту вже підготовлено кілька варіантів українських сайтів. У роботі наголошено на важливості доступної багатомовної інформації, особливо у сферах, де найбільше біженців, пропоновано шляхи подальшого розширення використання української мови в офіційній сфері та неформальних комунікативних просторах.

Abstract. The study examines the possibilities of language accessibility for Ukrainian refugees who arrived in Hungary as a result of the Russo–Ukrainian war, focusing on the two towns of Nyíregyháza and Kisvárda. The research combines linguistic landscape analysis and semi-structured interviews to explore how the Ukrainian language appears in the communication interfaces of official institutions, the service sector, and businesses. The aim of the study was to explore the role of language accessibility in the everyday administrative tasks and social integration of refugees. The results show that the visual representation of Ukrainian is minimal, while its presence in spoken communication is significantly stronger. This is partly due to the presence of employees from Transcarpathia, who assist with interpreting in many institutions, especially in healthcare. The research highlights that the linguistic landscape does not fully reflect actual communication practices, as more dynamic multilingualism isobserved in everyday interactions. Local initiatives play an important role in facilitating integration, including Hungarian language courses, opportunities for Ukrainian mother-tongue education, bilingual cultural events and support from civil organisations. Although the visual use of the Ukrainian language is less common among businesses, there is a need for website translation, and as a result of the research, Ukrainian versions of several websites have been created.The study emphasises the importance ofmultilingual information, especially for services most frequently used by refugees, and makes recommendations for further integration of the Ukrainian language into formal and informal communication contexts.